Яблунів

Яблунів — селище міського типу. Містечко засноване 2 квітня 1605 р. галицьким старостою Станіславом Владком і було названо Влодків. 1610 р. його придбав Матвій Яблоновський і перейменував на Яблунів. Межує з селами Стопчатів, Люча, Уторопи. Відстань до Коломиї 17 км, до Косова 16 км. Висота над рівнем моря 336 м.

Присілки: Баньки, Мелок, Середній. Навколишні узвишшя: Яблунівська Клифа (475 м), Пістинська Клифа (633 м), Лебедин (803 м), Камінь (601 м). Урочища, на яких знаходяться випаси та сінокоси: Бобів, Хомединський, Дубовий, Насарат, Поліно, Дікова Поляна, Лаз, Бородавка, Горішна Толока, Ґлоди, Кузів, Боднарівка.

Лісові урочища: Рушір, Лебедин, Яблунівська Дача, Дубовий, Никліс. Через селище протікає р. Люча з притоками Медвежий, Дубовий, Сарат, Тліноса, Золотий Потік, Глибокий Потік, Григорів Потік.

Характерні прізвища — Боднар, Ковальчук, Котлярчук, Мельник, Солоненко, Слюсарчук.

Підприємства: Філія Косівського виробничо-художнього об’єднання «Гуцульщина», заснована в 1947 р., виробництво килимів. Хлібопекарня Косівського виробничого об’єднання промислових підприємств. Цегельний завод малого підприємства «Лебедин». Комбінат комунальних підприємств. Яблунівське лісництво Кутського лісокомбінату.

З кінця 1991 р. яблунівські землі вилучені з АТ «Підгір’я» (колишній колгосп ім.Я.Галана) і роздані жителям селища. Поширені промисли — різьбярство (П. Никорак, М. Дручків, А. Монастирський), килимарство (А. Блащук, П. Стефанко, Г. Кіцелюк), вишивання (Г. Боєчко, М. Михайлюк).

Відомі майстри інших ремесел: коваль П. Полюк, столярі П. Книшук та Д. Скригунець; швець М. Долішняк; кравець А. Романюк; штукатури М. Николюк, І. Ливдар, Л. Лютник; бляхар Я. Строжук; інтер’єрник В.Гайдейчук.

Середня школа в типовому приміщенні, добудованому в 1977 р. 28 років (1965-1993) директором був заслужений учитель М.Томащук. Провідні педагоги — М. Волощук, Т. Волощук, Ю. Гривняк, П. Ключевський, Г. Книшук, М. Левандовська, М. Лисишин, Р. Мочернюк.

Санаторна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат розміщена в пристосованих адміністративних будинках, 156 вихованців з аномаліями розумового рохвитку. Директор О. Волощук, провідні педагоги — В. Гаврилко, М. Грабовецький, О. Фіцич.

Дитячий садок (53 дітей) у пристосованому приміщенні, кращі вихователі — М.Мельник, Г. Вовкунець, Г. Гаврищук, Г. Лютник.

При Будинку школяра працює 58 груп, у яких зайнято 850 дітей. Міжшкільна навчально-виробнича майстерня готує водіїв та килимарниць (навчаються старшокласники Яблунівської, Стопчатівської та Уторопської середніх шкіл).

Народний дім побудований у 1957 р.. Зал на 320 місць. Працюють самодіяльні колективи: народний чоловічий вокальний ансамбль; вокально-інструментальний народний самодіяльний ансамбль; жіночий вокальний ансамбль «Світанок»; хор ветеранів «Надвечір’я»; оркестр народних інструментів; ансамбль пісні й танцю; драматичний гурток.

Бібліотека обслуговує 2 тис. читачів. У школі мистецтв, яка розташована у пристосованому приміщенні, навчається 164 учні. Відомі педагоги І. Коваленко, Г. Марчук, П. Стефанко.

Яблунівська районна номерна лікарня побудована колгоспниками колгоспу ім. Я. Галана, розрахована на 175 ліжок.

Релігійна громада УГКЦ, церква Страдальної Пресвятої Богородиці, будівництво розпочато 1991 р.. Архітектор — уродженець Яблунова Мирослав Атаманюк.

Храмове свято 26 червня (Состраданіє Пресвятої Богородиці).

Осередки: товариства «Просвіта» — територіальний осередок утворено в 1993 р. об’єднанням осередків школи і лікарні, які організовані 1989 р. Осередок видає часопис «Живиця».

НРУ — утворений 1983 р., 18 чл., перша голова Л. Безпалова.

УХДП — утворена 1992 р.

Кущова станиця Всеукраїнського братства вояків УПА утворена 1992 р., 14 чл. з Яблунова.

Відомі люди, чиє життя і діяльність пов’язані з Яблуновом. У 1824 р. тут народився польський учений — іхтіолог М. Новаківський, 1880 р. в Яблунові був заарештований і провів ніч у тюрмі І. Франко. У Яблунові народилися Михайло Атаманюк (1888-1939) — письменник, журналіст, перекладач; Микола Матіїв-Мельник (1890-1947) — педагог, письменник, учасник визвольних змагань 1918-1920 рр.; Юрко Мельник (1890-1919) — четар УГА, загинув під Равою-Руською, похований у Стопчатові; Василь Атаманюк — письменник, що загинув у застінках НКВС (1897-1937); Іван Атаманюк — поет, що друкувався у 30-х роках; Юрій Долішняк (1918-1948) — сотенний куреня «Скуби» УПА, щоб не потрапити до рук карателів, підірвався гранатою; Оксана Затварська (нар.1921), заслужена артистка України.

Вихідцями з Яблунова є доктори наук: медичних — І. Солоненко (Київ), фізико-математичних — Д. Заячук (Чернівці).

У 1948 р. закінчив Яблунівську середню школу письменник і громадський діяч Д. Павличко, а в 1955 р. — майбутній поет-дисидент, лауреат Державної премії їм .Т.Шевченка Тарас Мельничук. Випускником школи 1968 р. був Степан Фіцич — народний артист України, соліст Національної опери.

Багато працювали і працюють на різних ділянках громадського, культурного і господарського життя в Яблунові В. Курищук — завідувач відділу освіти райвиконкому, попередній директор школи, депутат обласної Ради 1990-1994 рр., депутат районної Ради, організатор товариства «Просвіта», літературний краєзнавець; М. Томащук — колишній директор школи; С. Панченко, який з 1956 р. керував колгоспом ім. Я. Галана і АТ «Підгір’я»; Д. Сіреджук — депутат районної Ради, голова селищної Ради з травня 1991 р., що подбав про благоустрій селища (асфальтування вулиць, будівництво моста, встановлення світильників та ін.).

Пам’ятники історії і культури: погруддя І.Франка на подвір’ї філії підприємства «Гуцульщина» (1967 р.); пам’ятник на могилі полеглих радянських солдатів (1950 р.); меморіальна дошка на честь В.Атаманюка на стіні Народного дому (1987 р.); Меморіальна дошка на вшанування перебування І. Франка у Яблунові (скульптор Ю. Гав’юк, встановлено в 1990 р.); пам’ятний знак на честь М. Матіїва-Мельника біля будинку середньої школи (11 серпня 1991 р., скульптор Б. Романець); будинок, у якому народився М. Матіїв-Мельник, споруджений у 40-х рр. XIX ст., пам’ятний знак встановлений у 1992 р.; надмогильний пам’ятник борцям за волю України (встановлено у 1992 р., скульптор І. Коваль). Тут поховано останки 78 чол., замордованих енкаведистами, знайдених під час розкопок у селищі в 1991 р., а також 13 перевезених з Космача останків повстанців. Під час визвольних змагань 1942-1952 рр. загинули 28 повстанців з Яблунова, серед них сотенний Ю. Долішняк, брати Дмитро і Микола Полюки, батько і син Боднарі, лікар УПА М.Стефанко та ін.

Р. Ковальчук — «Тиміш», член косівського надрайонного проводу ОУН, потрапивши в 1949 р. в оточення енкаведистів, покінчив життя самогубством. 8 яблунівчаи полягли на радянсько-німецькому фронті. За неповними даними, 97 жителів Яблунова були репресовані радянськими органами за звинуваченням у буржуазному націоналізмі. 21 червня 1994 р. урочисто відкрито Монумент Незалежності України (автори І. Коваль, М. Мірошниченко).

Озеро Лебедин.

На території Яблунівського лісництва знаходяться пам’ятки природи: озеро Лебедин; водоспад Рушір; дендрарій, закладений у 1970 р. лісничим Володимиром Шевчуком на площі 1,6 га, де росте 90 екзотичних рослин.