Кобаки

Одним з наймальовничіших і найстаріших сіл Покуття є село Кобаки. Перша письмова згадка датується 1442 роком. В письмових згадках село іменується «Здвиженем», а на початку сімнадцятого століття почало носити назву Кобаки, яка збереглась і донині.

В 1772 році край попав під владу Австро-Угорщини, але незважаючи на всі труднощі, передові люди села тягнулись до світла, до освіти. Спочатку грамоти кобаківчан навчали сільські дяки, а в 1818 році в селі була побудована школа, одна з перших на Покутті. Першим учителем в ній був справжній ентузіаст шкільної освіти Антон Кропильницький.

У 1849 році школу добудували, вона стала двоповерховою. В село прибув ще один учитель Микола Колдуняк. Разом з Антоном Кропильницьким він зробив багато корисного для поширення освіти і культури села, а коли австрійський уряд дозволив організувати при сільських громадських урядах читальні — в Кобаках була заснована одна з перших на Покутті сільська читальня. Селяни на пожертвувані гроші купували книжки та журнали, що друкувались у Львові та Коломиї. Великою популярністю серед кобаківчан користувався журнал «Русалка Дністрова», а згодом у селі з’явився Шевченків «Кобзар»...

В селі виросла молода генерація активних громадських діячів — в особах Василя Букатчука, Григорія Григорака, Дмитра Петриняка, Івана Чепіги та інших.

У 1900 році в селі була заснована читальня «Просвіти», вона знаходилась у помешканні Андрія Клима. У 1907 році в Кобаках було побудовано Народний дім, куди було переведено читальню «Просвіти». У 1911 році при читальні учитель Василь Царинюк організував хор. З великим успіхом відбувся концерт та посаджено дуб з нагоди 100-річчя від дня народження відомого поета і просвітителя Маркіяна Шашкевича. Багато матеріалів про нього зібрано в домашньому музеї О. Боднарук — родички Марка Черемшини.

У 1920 році селянами було вирішено збудувати приміщення нового Народного дому, у цьому їм допоміг матеріально Василь Андрука, який перебуваючи в Канаді, організував серед емігрантів збір коштів для будівництва Народного дому. Кобаківський Народний дім був одним зі найкращих на Покутті.

У 1947 році в Кобаках був заснований колгосп, названий іменем письменника-земляка Марка Черемшини. При клубі почали діяти гуртки художньої самодіяльності: хоровий, інструментальний та драматичний, а сільська бібліотека стала справжнім осередком культури. Тривалий час завідуючим бібліотекою працював справжній книголюб і просвітитель Василь Ангеленюк. Кобаківська бібліотека стала однією з найкращих сільських бібліотек району і області.

Після “сталінських” голодоморів Кобаківські ниви почали щедро врожаїтись. Справжні працелюби села були удостоєні високих урядових нагород, а завідуюча сільським медичним пунктом Марія Олексіївна Радиш була нагороджена Зіркою Героя праці України.

В Кобаках тривалий час жили і працювали відомий українських новеліст Марко Черемшина та композитор Михайло Гайворонський — автор славнозвісної пісні «За світ встали козаченьки».

В Кобаках народився і поет Дмитро Осічний — автор двох поетичних збірок.

В післявоєнні роки в Кобаках було споруджено пам’ятники Марку Черемшині та Созонту Букатчуку — визначному революційному діячеві Західної України.

У селі Кобаки живе і працює поет-односельчанин Володимир Григора — автор поетичних збірок та багатьох популярних пісень, музику до яких написали композитори, що народились або жили в Коломиї. Серед них — Анатолій Кос-Анатольський, Дмитро Циганков, Степан Ткачук, Євген Бондаренко та інші композитори.

Своєрідною пам’яткою природи є присадибна ділянка подружжя учителів-пенсіонерів Лук’яненків, які вирощують сотні видів рослин, в тому числі рідкісних і екзотичних.

У 1983 році за успіхи у виконанні завдань господарського і соціального будівництва Кобаки були нагороджені Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.


На замітку Село розташоване за 15 км від Косова на річці Черемош.
На замітку Телефонний довідник села Кобаки.
Література Кобаки. Населені пункти Косівщини.
Косів, Гуцульщина та Карпати
Населені пункти
KosivArtНаселені пункти ‹ Кобаки
ENG УКР
 
 
© 2004—2024 KosivArt