Осінній нерест форелі

З давніх часів форель вважають королівською рибою. Та й недаремно, адже зовнішністю вона разюче виділяється серед інших карпатських риб яскравим, пістрявим забарвленням. За своїми смаковими якостями форель — особливий делікатес з ніжним і смачним м’ясом. Проте зараз ця королівна карпатських річок опинилася на межі зникнення.

Верхів’я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для відтворення та поширення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Але, незважаючи на заборону вилову форелі протягом року (згідно з «Правилами любительського і спортивного рибальства»), вона стає об’єктом варварського здобування не лише місцевими жителями гірських сіл, а й туристів. Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до замулювання річок, струмків, потоків. Вони міліють через змив грунту зі схилів, де по берегах річок вирубуються ліси.

З лісопереробкою пов’язане ще одне лихо — трелювання деревини потоками, після якого у воді залишаються шматки кори, тріски та гілляки, вони з часом починають розкладатись, забираючи на окислення органіки такий необхідний для форелі кисень. Вода вимиває з деревини дубильні та інші стійкі органічні речовини, а це негативно впливає на життєдіяльність водних організмів. Крім того, під час самого трелювання деревини фізично знищуються кладки ікри.

Форель надто чутлива до дії несприятливих антропогенних чинників, вплив останніх особливо відчутний на мілководних ділянках водойм, до яких прямує форель під час нересту, обираючи переважно місця з глибиною не більшою за 60 см. Самки на кам’янистому дні розгортають хвостом гальку, щоб утворилась ямка. Туди відкладають ікру, яку зверху загортають камінцями. До наступної весни зародки розвиваються під шаром гальки, що промивається швидкою водою. За цей час безліч їх гине, знищується хижаками Та й самі форелі при нагоді не відмовляються поласувати своєю ж ікрою.

Зазначимо, що плодючість форелі невелика: від 200 до 600 ікринок. Для порівняння наведемо такі дані: плодючість коропа — від 90 тис. до 1,7 млн. ікринок: карася — від 8 тис. до 800 тис. ікринок, щуки — від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок. Та навіть у всім відомої верховодки плодючість до 5 тис. ікринок.

На час нересту форелі з 10 жовтня до 30 листопада в нашій області триватиме двомісячник охорони цього рідкісного виду. За знищення однієї рибини, незалежно від розмірів, з порушника-браконьєра будуть стягуватись збитки у розмірі 51 грн., а знищення самки з ікрою обійдеться ще дорожче, адже нараховуватимуться збитки за знищену ікру, яка могла б дати початок новому життю.

Саме в період відкладення фореллю ікри інспектори державної рибоохорони будуть частими відвідувачами верхів’їв річок.

Велику допомогу штатним рибоохоронцям, як завжди, надаватимуть працівники міліції, державної лісової охорони та громадськість.

Під час рейдових виїздів із виявлення порушень природоохоронного законодавства, особлива увага акцентуватиметься на контролі за дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах: роботи у руслах та на берегах річок із вибірки піщано-гравійної суміші, спрямлення русел, виявлення фактів забруднення водотоків, скидів стічних вод тощо. Випадки виявлення під час двомісячника охорони нерестуючої форелі будь-яких гідротехнічних робіт у водоохоронній зоні, незаконної вибірки піщано-гравійної суміші, трелювання лісоматеріалів потоками, а також миття транспортних засобів в прибережній смузі будуть трактуватись інспекторами рибоохорони як грубе порушення Правил рибальства, що завдає суттєвої шкоди відтворенню цінних видів риб.

Не зайвим буде нагадати рибалкам-аматорам, що протягом цілого року не можна ловити рибу у верхів’ях річок на таких ділянках:

• Бистриця Надвірнянська — від витоку до с. Пасічна Надвірнянського району;
• Бистриця Солотвинська — від витоку до с. Монастирчани Богородчанського району;
• Прут з притоками — в межах території Карпатського Національного природного парку;
• Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками — від витоку до смт. Кути Косівського району;
• Рибниця з притоками — на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;
• Лімниця з притоками — від витоку до шляхового мосту у с. Рівня Рожнятівського району;
• Чечва з притоками — від витоку до впадіння у Чечвинське водосховище;
• Свіча з притоками — від витоку до шляхового мосту у смт. Вигода Долинського району;
• Лужниця з притоками — від витоку то шляхового мосту в с. Гошів Долинського району;
• Сукіль з притоками — від витоку до шляхового мосту у м. Болехів.

Що збережемо сьогодні, те сторицею повернеться завтра!

• ← Мед — король продуктів
• Алкоголь та спадковість →
• Всі публікації газети «Гуцульський Край»