Славетний різьбяр

Дмитро Федорович Шкрібляк — відомий талановитий різьбяр.

З нагоди 80-річчя від дня народження Д. Ф. Шкрібляка, в залах Косівського музею, державного інституту декоративного та прикладного мистецтва відкриті виставки його творів. На них представлені в основному творчий доробок майстра з 1965 по 2005 рік.

Народився Д. Ф. Шкрібляк 20 жовтня 1925 року в родині відомого різьбяра Ф. М. Шкрібляка, внука Ю. І. Шкрібляка. Його творчість розвивалася на традиціях цієї славетної сім’ї. Дитинство Дмитра Федоровича було таким, як і в його ровесників — довелося відчути і голод, і холод. До школи не ходив, бо була далеко від присілку Максимець, де він жив.

Першим учителем з різьби був батько Дмитра Федоровича, до робіт якого вже з дитячих літ уважно придивлявся, з великою любов’ю та захопленням переймав прийоми гуцульської різьби.

З 12 років хлопець почав самостійно займатися різьбою, залюбки виготовляв палиці, топірці, сільнички, тарілки, бочівки тощо, прикрашаючи їх візерунками.

У післявоєнні роки (1944 — 1965) основним заняттям Дмитра Федоровича було ведення домашнього господарства. Радо допомагав сусідам у столярній справі.

Заново до творчості повернувся у 1965 році. З цього часу працює дуже наполегливо й інтенсивно, продовжуючи батьківські традиційні художні прийоми та розвиваючи свій мистецький почерк.

Різьбяр створює в основному речі декоративного та побутового призначення: тарілки, шкатулки, альбоми, сільнички, цукорниці, рахви, меблі тощо. Орнамент на його виробах в основному геометричний. У деяких творах зустрічаються стилізовані рослинні мотиви, серед яких улюблені: «колоски», «листок», «ружа», «сонечко», «кочільця», «головкате», «скринька», «зубці», «дволисток», «грибок» та інші. Його різьба відрізняється глибоким рельєфом, що виразно виступає на поверхні художнього виробу.

У кожній новій роботі різьбяр добивався нових творчих успіхів. У 1967 році він виготовив дві тарілки, виточені з явора, орнаментовані традиційними мотивами. Ці вироби характеризує великий такт. Композиція не перевантажена, різьба гармонійно поєднана з інкрустацією природним деревом сливи та явора.

Деколи для виразнішого звучання орнаменту майстер застосовує в незначній кількості інкрустацію деревом сливи, чорним баранячим рогом, мідним дротом та мідними цвяшками з головками, що в цілому збагачує композицію твору.

Виконані цукорниці, вази, сільнички вражають красою форм, багатством орнаменту.

Майстер створює цікаві сувеніри, переважно броші, значки, в центрі яких розміщує лише один мотив — «розети». Завдяки інкрустації бісером білого та червоного кольорів збагачує кольорову гаму.

Митець добре знає властивості дерева, з яким працює. Дерево в його виробах живе, відливає своїми багатими природними барвами, а орнамент та інкрустація тільки підкреслюють цю природну красу.

За стильовими ознаками та характером композиційних прийомів різьблені твори Д. Ф. Шкрібляка відрізняються від робіт його сучасників на Гуцульщині.

Своєю творчістю Д. Ф. Шкрібляк — член Спілки художників СРСР з 1976 року, — вносить великий вклад у розвиток сучасного народного декоративно-прикладного мистецтва.

В 1995 році за творчі успіхи — митець став лауреатом премії ім. Катерини Білокур.

Д. Ф. Шкрібляк — активний учасник обласних, всеукраїнських виставок. Кращі його твори зберігаються в музеях Косова, Коломиї, Львова, Києва та приватних колекціях за кордоном. Вплив творчості митця відчувається на роботах багатьох майстрів міста Косова, сіл Яворова, Брустурів.

З 1999 по 2002 роки митець створив ряд творів культового призначення. У 2003 році Д. Ф. Шкрібляку було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».

Творчість митця відіграла важливу роль у становленні та розвитку молодих майстрів, учнів. Творчість майстра стала справжньою школою для молодого покоління майстрів-різьбярів, орієнтиром для тих, хто своє життя пов’язав з прекрасним мистецтвом — художньою обробкою дерева: І. Ф. Томащука та Д. Д. Томащука, М. І. Марусяка, особливо Михайла Прокоп’юка — внука майстра.

У свої вісімдесят Дмитро Федорович сповнений творчої енергії, різець у його вправних руках творить все нові роботи.

Безперечно, Д. Ф. Шкрібляк є визначною фігурою гуцульського деревообробництва XX століття

• ← Деякі відомості про мед
• Як парость виноградної лози... →
• Всі публікації газети «Гуцульський Край»