ХХII Міжнародний гуцульський фестиваль

Гей, брати гуцули, сходімося докупи, аби нашу незалежність не могли звернути!

Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», зорганізувавшись у 1990 році задля відродження та примноження матеріальної, духовної гуцульської культури, місцевих традицій і обрядів, започаткувало Міжнародні гуцульські фестивалі, які впродовж 22 років проводяться в одному із міст Гуцульщини, де збираються її жителі, щоб віддати шану своїй історії і традиціям та відчути гуцульський дух. У рамках цих фестивалів також проводяться науково-практичні конференції, круглі столи, ярмарки, спортивні та різні молодіжні заходи.

У травні, ювілейного для Товариства року, передчасно пішов із життя його засновник і багаторічний очільник Дмитро Ватаманюк, тож виникла необхідність в обранні нового керманича.

На ІХ-му позачерговому з’їзді Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина», котрий проходив 21 червня у конференц-залі національного природного парку «Гуцульщина» у Косові, представники десяти осередків Прикарпаття, Буковини, Закарпаття, Львівщини обрали головою Дмитра Стефлюка.

Після виборів голови предметом обговорення стало питання проведення чергового Міжнародного гуцульського фестивалю, котрий в 2014 році був відмінений через військові події на Сході України.

Учасники з’їзду прийняли вольове рішення — при будь-якому розкладі XXII Міжнародний гуцульський фестиваль відбудеться у місті Надвірна Івано-Франківської області 11-13 вересня 2015 року, такої події надвірнянці чекали п’ятнадцять років. Однак зауважили, що в основі концепції проведення фестивалю повинно бути перш за все прагнення до консолідації українців, виховання патріотизму у молоді. Необхідно показати волелюбність, працьовитість та мудрість гуцулів, які в силу історичних обставин жили в складних умовах, зазнали гніту від поневолювачів і при цьому зберегли свою автентичність. 11 вересня 2015 року у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю у місті Надвірній, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону — важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Сіреджук, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Олена Чебанюк, голова секретаріату Всекраїнської громадської організації «Союз Українок» Оксана Калинич (м. Полтава), кандидат історичних наук, завідувач відділення «Гуцульщина» науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України Петро Шкрібляк та інші, в яких ішлося про участь гуцулів в неоголошеній війні на Донбасі, про роль природно-заповідних установ Карпатського регіону України в розв’язанні екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону, історію створення та перспективи розвитку музею нафтопромислів на Галичині, порушено багато інших аспектів збереження та примноження духовно-культурної спадщини Гуцульщини.

Детальний аналіз ситуації на Гуцульщині проаналізовано також в численних доповідях та повідомленнях, на засіданнях секцій «Керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина», «Працівників органів та закладів освіти, науки, громадських освітянських організацій», «Працівників нафтогазодобувної промисловості», «Природоохоронних установ та організацій Гуцульщини» та «Союзу Українок Гуцульського регіону». Косівщину на конференції представляли Юрій Стефурак, кандидат біологічних наук, заступник директора НПП «Гуцульщина» з наукової роботи, голова Косівського товариства «Гуцульщина», який на секції «Керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина» виступив з доповіддю «Проблеми збереження та розширення природно-заповідних територій» та Любомир Держипільський, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу, голова РГО «Спадщина Гуцульщини», який виступив на секції «Природоохоронних установ та організацій Гуцульщини» з доповіддю «Об’єкти мегалітичної культури та топоніміки Гуцульщини».

В цей день, у рамках Гуцульського фестивалю відбувся також круглий стіл «Союзу Українок» гуцульського регіону на тему: «З історії жіночого руху на Гуцульщині». На завершення конференції схвалено рекомендації, а групі гуцульських активістів керівники Всеукраїнського товариство «Гуцульщина» вручили почесні нагороди, зокрема поетеса із Києва Марія Влад, яка цими днями відзначила 75-річний ювілей, отримала найвищу відзнаку Товариства «Патріот Гуцульщини».

В суботу 12 вересня з молебню до Матері Божої, в Соборі Благовіщення Пресвятої Діви Марії, розпочалася фестивальна хода по вулиці Соборній. Учасники поклали квіти до могили борцям за волю України, а також пам’ятника Т. Шевченку та до стелли Героям Небесної сотні.

Урочисте відкриття ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю відбулося на головній сцені фестивалю (стадіон «Нафтовик»). Конкурсні мистецькі програми художніх колективів учасників фестивалю відбувалися на фестивальних майданчиках (стадіон «Нафтовик», районний будинок культури, будинок культури НГВУ «Нафтовик», сцена в парку, «Кіноклуб «63») та виставка-ярмарок майстрів ужитково-декоративного мистецтва (майдан Шевченка). Також було організовано виїзні концерти творчих колективів учасників фестивалю до населених пунктів Надвірнянщини.

На Фестиваль приїхали делегації не лише з гуцульських регіонів, але й гостіз Польщі, Румунії, Чехії, Молдови, Литви. Косівщина активно долучилась до святкувань і була представлена майже у всіх видах конкурсної програми: музичне мистецтво — народний аматорський оркестр народних інструментів БК с. Космач, керівник Петро Семчук; пісенний жанр — народний аматорський ансамбль пісні і танцю БК с. Космач, керівник Параска Бойчук; чоловічий вокальний ансамбль БК с. Люча, керівник Михайло Струк став призером, посів ІІІ місце; хореографічне мистецтво — зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Зелений талісман» ЦДТ м. Косів, керівник Оксана Соколюк (лауреати багатьох фестивалів) став призером — ІІІ місце; драматичні колективи — театр мініатюр БК с. Баня-Березів, керівник Микола Васкул (лауреати багатьох фестивалів) став призером — ІІ місце; відеомистецтво — народна аматорська кіностудія «Черемош» БК с. Рожнів, керівник Юрій Магдич (лауреат багатьох фестивалів) став призером — ІІІ місце; солісти-вокалісти — Мар’яна Лазарович стала призером — ІІІ місце; позашкільні дитячі навчальні заклади — Косівська ДШМ, керівник Тетяна Даниляк стала призером — ІІІ місце.

Попри високий рівень виконавців у різних жанрах, косів’яни також відзначилися активною участю у фестивалі майстрів різних видів ремесел, окремі з них стали переможцями та призерами: Богдан Ходан — художня обробка дерева, с. Смодна — ІІ місце; Борис Гулейчук — художня кераміка, м. Косів; Марія Штефуряк — художня обробка шкіри, с. Вербовець — ІІ місце; Богдан Пророк — художня обробка шкіри, м. Косів; Роман Павлюк — художня кераміка, м. Косів; Галина Крицкалюк — художня вишивка, с. Смодна — І місце; Петро та Олена Зеленчуки художня кераміка, м. Косів; Роман та Ольга Мицкани — художня кераміка (коралі), м. Косів; Василь Копчук — ліжники, с. Яворів; Василь Слижук — художня кераміка, с. Рожнів; Петро Корпанюк — художня обробка дерева, с. Вербовець; Іван Сіреджук — художня обробка дерева, с. Шешори; Мирослав Радиш — художня обробка дерева, м. Косів; Андрій Бойчук — художня кераміка — ІІІ місце.

В неділю, 13 вересня, на головній сцені відбувся гала-концерт кращих учасників, журі підбило підсумки та нагородило переможців і призерів фестивалю. В цей же день, під мелодійний голос трембіт, урочисто був закритий ХХІІ Міжнародний Гуцульський фестиваль, а також передана естафета Рахівщині.

• ← ХХI Міжнародний гуцульський фестиваль
• ХХIII Міжнародний гуцульський фестиваль →
• Всі гуцульські фестивалі