ХХI Міжнародний гуцульський фестиваль

Міжнародний гуцульський фестиваль (International Hutsul Festival) — фольклорно-етнографічний фестиваль, який проходить щорічно в одному з регіонів Гуцульщини, починаючи з 1991 року.

6–8 вересня (2013 р.) відбувся ХХІ (двадцять перший) гуцульський фестиваль в смт. Путила, Чернівецької області. Путильщина вже двічі приймала в себе святкування — у 1995 та 2004 році. А минулорічний ХХ фестиваль проходив у смт. Верховині.

Путила — селище міського типу, районний центр. Населення — 3,5 тис. мешканців, а найвідоміший з них Юрій Федькович (1834-1888 рр.) — український письменник-романтик. На честь видатного земляка в селищі споруджено два пам’ятники, а також філіал Чернівецького державного літературного музею, присвячений творчості письменника.

Дорога

Рано, в 9:20, ми виїхали з Косова автобусом до Вижниці. Я навіть трохи переживав, що там не зможемо добратися до фесту — через велику навалу людей з усієї Чернівецької та Івано-Франківської області. Проте, я дуже помилився… Автобус який відправлявся на Путилу, о 10:30, мав вільні місця, а на фестиваль їхало лише 5 людей. Далі була дуже довга та виснажлива подорож тривалістю 2 години — від Вижниці до Путили аж 42 км гірським бездоріжжям.

З позитиву, — чудова погода — «бабине літо» вступило в силу і красиві краєвиди Карпат. Мости через річку Черемош після повеней 2008-2010 рр. так і не були відновлені, а понтонні переправи вже доживають останні дні. Найгірші відрізки проходили просто по руслу Черемоша, де взагалі немає асфальту, а вода тече з двох сторін від гори шутру, яка чомусь називається дорогою.

Фестиваль

Нарешті, десь о 12:30, ми вибрались на світ Божий — в центрі смт. Путила. З двох сторін вулиці традиційно розкинувся ринок. Зразу кинулась у очі мала кількість людей. Бо основними покупцями були самі учасники фестивалю — їх легко можна було відрізнити через яскраві нові гуцульські наряди, а також, місцеві жителі з сусідніх сіл. А гостей, таких як ми, було дуже мало — це добре видно на фото та відео. Як не дивно, але варто відзначити малу кількість дешевих сувенірів китайського виробництва. Можна було знайти справді якісні і старі речі — правда за відповідно високу ціну. Багато старовинних речей продавали прямо зі скринь — бабусі хотіли заробити хоч копійку.

Загалом враження від фесту — це було свято для місцевих, але добре що є такі заходи. А міжнародний він хіба лиш в назві, але не по суті. Саме смт. теж не вразило — на центральній вулиці було тихо, ніколи і не подумав би, що тут відбувається таке масштабне дійство. В Косові, в простий будній день більше людей в центрі, ніж в Путилі на фестивалі. — і це ще зважаючи на чудову погоду. На жаль, майже 90% аудиторії фестивалю складали люди старшого та похилого віку — молоді такі забави нецікаві.

Сама Путила справила не кращі враження. Через значну віддаленість від Чернівців та Вижниці, важко говорити про розвиток селища і його туристичний потенціал. Тут не побачиш зелених садиб чи готелів на кожному кроці. Центр селища — це сіра радянська архітектура. Проте з позитивних моментів можна відзначити стадіон «Карпати», в сам центр селища — великий, ошатний та з якісним газоном. Тут і стояла добротна сцена, з хорошим звуком, а на трибунах стадіону сиділи глядачі. Для фестивалю — це найкраще місце!

Біля сцени розмістились надувні батути та інші розваги для дітей, головна із них — канатка, (див. відео та фото). А для дорослих, за традицією — столики та палатки з їжею. Тут була і печена в казані картопля, плов, шашлики, сардельки і навіть юшка. Їжа була дуже смачна — хоч і дорога, — один шампур на 5 кусочків шашлику коштував аж 60 грн. Також доречним і смачним був медовий квас. Гарно посмакувавши гарячої їжі ми рушили в музей Федьковича. То є велика стара гуцульська хата, з двома виставковими залами.

Повернення

Десь біля 15:00 рушали додому, бо ж довго добиратися до Вижниці. По дорозі примітив багато церков, що традиційно для Гуцульщини. Проте їхня архітектура відрізняється від Івано-Франківської області — більша кількість великих куполів не 3, а 4 чи і 5 і їх форма не кругла, а конусоподібна. Також яскраво виражений вхід церкви — з високими вежами-бійницями над дверима. Очевидно, це слід перебування тут татар і турків.

До речі, підслухав в автобусі цікаву історію про спорудження церкви в селі Підзахаричі, Вижницького району, повз яку ми якраз проїжджали. Стара церква згоріла, а нову, в 1956 році, совіти нікому б не дозволили будувати. То селяни вирішили перехитрити комуністичну владу і це їм вдалося! Було наперед домовлено, хто яку дерев’яну частину повинен зробити вдома, з відповідними розрахунками, — і однієї ночі всі ці люди зібралися і склали церкву, немов конструктор «Lego». Можна лише захоплюватися, не лише винахідливістю гуцулів, але й унікальною точністю, адже церква стоїть і досі, а будувати вночі дуже важко.

Також, варта уваги Кам’яна Багачка (Закам’яніла Багачка, Зачарована Скеля) — скеля в селі Усть-Путила. Складається з пісковиків, висота каміння — майже 30 м. Зі скелею пов’язано багато народних легенд: «Володіла колись усіма багатствами цього краю жорстока поміщиця-скнара. Одного разу попросила в неї голодна вдова шматок хліба. Люта багачка жбурнула їй... каменюку. «А бодай би ти сама скам’яніла!» — гнівно відповіла їй вдова. I сталося диво: на очах у людей багачка вмить перетворилася на камінь і застигла біля дороги на березі річки Путилки».

До Вижниці ми прибули о 16.30, а останній автобус на Косів поїхав ще о 15:00. Тому прийшлось йти пішки годину від автостанції у Вижниці до роздоріжжя в Кутах. А там о 18:30 був автобус на Коломию через Косів. Вдома я був о 19:00.

P.S. На мою думку, попередні Гуцульські Фестивалі в Косові (серпень 2011) та Верховині (серпень 2012) виглядали набагато масштабніше, ніж в Путилі (вересень 2013). Можливо, причина у великій відірваності від цивілізації або просто невдалий час початок осені, — коли туристи вже покинули наш край. До речі, наступний гуцульський фестиваль відбудеться в місті Надвірній Івано-Франківської області. Сподіваюсь там буде більше людей!

Публікація Тарас Пасимок
На замітку

Емблема XXI Міжнародного гуцульського фестивалю у Путилі

Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаМіжнародний гуцульський фестиваль ‹ ХХI Міжнародний гуцульський фестиваль
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt