|
16 вересняТакі події у житті будь-якого міста бувають дуже нечасто, тому вони, без перебільшення, мають історичне значення. Відомий колекціонер Михайло Струтинський подарував Косову свою розкішну колекцію українських вишиванок і предметів народного побуту, яку збирав кілька десятиліть. Погодьтеся, в час, коли чимало людей обдирають Україну, як липку, такий щедрий дар особливо цінний. У неділю, 16 вересня, біля Косівської дитячої школи мистецтв зібралася чисельна громада, щоб стати учасниками відкриття нового музею. Слід зазначити, що Михайло Михайлович чимало літ віддав педагогічній праці саме у цьому навчальному закладі. Історик Дмитро Арсенич, голова Івано-Франківського об’єднання «Просвіта»: “я сам колекціонер, знаю багатьох колекціонерів. Рідко хто наважується на такий крок. Я вже оглянув експозицію музею. Вона вражає. Велика честь і шана подружжю Струтинських, що вони це все збирали і систематизували”. Вихованці Школи мистецтв підготували для свого педагога Михайла Михайловича і гостей, що прийшли відзначити цю подію, гарний концерт. Винуватець торжества Михайло Струтинський і його вірна подруга — дружина Романа того дня виглядали щасливими. Це вражає, адже подружжя розлучалося зі своєю колекцією, якій присвятили більшу половину свого життя. В ній кожен експонат — то наче рідне дитя, виношене, народжене, виплекане і доглянуте; за кожним — цікава історія його пошуків, придбання, зберігання. Треба дуже любити людей, своє місто і країну, щоб зважитися за життя віддати їм найдорожче, те, чому віддав багато зусиль, часу і коштів. Своїм благородним вчинком подружжя Струтинських навічно вписало своє ім’я у скрижалі історії нашого краю і, хочеться вірити, що нащадки збережуть і примножать колекцію, яку так любовно збирали ці закохані у народне мистецтво люди. Михайло Струтинський у своєму виступі щиро подякував усім, хто допомагав відкрити музей у Косові. Окремі слова подяки колекціонер мовив на адресу своєї дружини пані Романи, яка підтримувала його все життя, а в дні, що передували відкриттю музею, «випрала всі сорочки-експонати і навіть стала справжнім науковцем, коли систематизувала їх». “Може, когось не назвав, — хвилювався Михайло Михайлович, — то прошу вибачення”. Колекціонер Михайло Струтинський у своєму виступі не говорив про те, що спонукало його зробити такий важливий крок, не казав, що відчуває у хвилини розлуки зі своєю колекцією. Сказав лише: “Я дарую свій музей місту Косову”. Ну що на це сказати? Браво! — дякуємо! |
|
