|
В Україні є чудовий звичай: подекуди долівку устелюють татарським зіллям (аїром) — травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. На покуті, підвіконнях — ставлять букетики волошок, м’яти, чебрецю, любистку, материнки (щоб було гарно для Господа Бога, як прийде в хату). Вхід до хліва, де знаходиться худоба, уквітчували осикою. Хоч її вважали заклятим деревом, бо на ній, за легендою, повісився Юда, проте вона слугувала надійним оберегом від нечистої сили. Заквітчують також грядки і подвір’я, адже сила квітучої рослинності захистить людину та її оселю від лиха. Зілля Троїцьке не викидають, а сушать й за потребою — лікуються ним, а якщо хтось з рідних помирав, то клали це зілля у подушку небіжчикові, щоб злі сили не переслідували душу померлого. У цей день поминають померлих, особливо тих воїнів, що загинули за нерідний край і поховані на чужині. Наші предки залишили нам прекрасну старовинну спадщину та традиції. Тож шануймо і пам’ятаймо про це. |
