|
Язловецький Юрій — шляхтич, державець Кут. У 1562 р. напав на містечко Риків, побудоване снятинським старостою Тенчинським біля косівських королівських солеварень, і розметав його, а бані, що здавна належали до Снятинського старости, “взяв у свою посесію, знехтувавши право”. На той час у косівській бані варили сіль у понад тридцяти котлах — черінях. Її виварювали із сировиці — соляного розчину, який добували з криниць — вікон. Під котлами палили дрова, на що йшло багато лісу, який селяни зобов’язані були постачати солеварні. Після виварювання сіль висушували у бронзових формах — топках. Язловецький згодом став снятинським старостою, а в 1690 р. був обраний гетьманом Війська Запорізького. На місці Рикова місто відродилося вже під назвою Косів, а село набуло назву Старий Косів. У 1670 р. місто мало шість вулиць: Вербовець, Город, Монастирське, Москалівка, Смодне, Свобода. Згодом ці вулиці виділилися в окремі поселення. |
