- Населені пункти
- Люди і долі
- Туристичні стежини
- Фотоальбом
- Бібліотека
- Легенди
- Література
- Газета «Гуцульський Край»
- Міжнародний гуцульський фестиваль
- Гуцульський словник
- Традиції, звичаї та прикмети
- Культура і мистецтво
- Цікавинки
Найімовірніша версія назви хребта походить від слова сокіл, назви птахів, які здавна любили гніздитися на високих скелях.
Юрій Федькович — відомий буковинський письменник — створив легенду про Короля Гуцула та Білобога і Чорнобога.
В цій легенді розповідається про те, що кожного року на свято Івана Купала гуцули приносили на Сокільському жертви обом богам. Та одного разу дарів було замало. І між богами розпочалася сутичка. Почав охлявати Білобог, а Король Гуцул ще з нього кепкував. Але все ж таки, перемігши Чорнобога, Білобог закляв владику Гуцула і провалив його на саме дно гори. Тепер він оживає один раз на рік, коли бог випустить із своєї світлої палати семикратно по сім соколів, які облетять Сокільський сім разів у ніч на Івана Купала.
Існує легенда про зустріч віщуна Бель-Шем-Това, який пізніше став засновником юдаїстської течії хасидизму, з ватажком опришків Олексою Довбушем. Підійшов Олекса до проповідника, але той на нього не звертав уваги, тоді ватажок замахнувся на нього барткою, але сталося чудо — і повисла опришківська рука з піднятим топірцем.
М. Сапріянчук
