Королева космацького писанкарства

Разом із рушниками, вишиваними сорочками, писанки є однією з найдавніших галузей народного мистецтва Космача. Кожна космацька писанка усміхається жовтогарячою гамою, дрібний геометричний малюнок, теплі кольори, що нагадують нам «вуставки» сорочок у переплетенні жовтих, червоних, зелених, оранжевих відтінків — усе це виграє, усміхається.

Мистецьке коло Космача, наче писанка, з кожним роком вбирає в себе не тільки традиції старовини, але й писанковим безконечним розвивається в часі і просторі, збагачуючись новими талантами української землі. І в цьому колі — Варцаб’юк Марія Паліївна, писанкові барви якої заполонили своєю неповторною красою, яку в селі ще знають як добру кравчиню.

На писанках Марія Варцаб’юк зображує оленів, коней, гілочки верби, церковки, хрести, свічки та інші елементи. Вони мають прекрасні назви: «Великодні», «Безконечник», «Дрібненька», «Воронячі лапки», «Білокрильця», «Волове очко», «Кнігинькова», «Сорок клинців», «Баранячі ріжки» та інші. У писанкове мистецтво Марія Паліївна вклала життєву мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність у сприйнятті оточуючого світу.

Розвиток Марійчиного писанкарства відбувається за рахунок урізноманітнення власних манер. Під час творчої праці Марійка часто співає космацькі співанки:

Я писала писаночку,
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.

Я писала писаночку,
Кольори вкладала,
Щоби людям писаночка
Радість дарувала.

Космач — найбільше село в Карпатах, і в кожному присілку є прекрасні майстрині-писанкарки, всіх неможливо перерахувати. Радіймо, що у нас є такі люди, котрі люблять і шанують давні традиції — розписують писанки, передають свій досвід дітям.

• ← Весняна косметика для волосся
• Спадщина Євгена Сагайдачного →
• Всі публікації газети «Гуцульський Край»