|
Є більше двадцяти хворіб, що передаються статевим шляхом. До найпоширеніших венеричних захворювань відноситься сифіліс, гонорея, трихомоніаз. Сифіліс — це хронічне інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Без лікування або при недостатньому лікуванні набуває хронічного перебігу і нерідко викликає тяжкі ураження внутрішніх органів та нервової системи, що призводить до інвалідності, і навіть смерті хворого. Збудник сифілісу — бліді трепонеми. Ці мікроорганізми у великій кількості знаходяться в різноманітних сифілітичних висипах. Оскільки сифілітичні висипи в основному з’являються на статевих органах, зараження найчастіше здійснюється статевим шляхом. Якщо висипи виникають на слизових оболонках порожнини рота, хворий стає небезпечний і в побуті. У цих випадках інфекція може передаватися через поцілунки, предмети вжитку (посуд, зубні щітки, губну помаду тощо). З моменту зараження до появи перших ознак хвороби минає приблизно 3–4 тижні. В цей інкубаційний період людину ніщо не турбує. Навіть досвідчений лікар при найретельнішому огляді не знайде ніяких ознак хвороби. А тим часом бліді трепонеми бурхливо розмножуються і поширюються по лімфатичних та кровоносних судинах. На місці первинного проникнення збудника з’являється садно або виразочка з твердою основою — твердий шанкер. Інколи їх буває кілька. З появою шанкеру починається перша стадія сифілісу — первинний сифіліс. Нерідко хворі, виявивши вперше ознаки захворювання, змазують або припікають виразочку якимось дезинфікуючим засобом. Після цього виявити бліду трепонему буває дуже важко, що утруднює визначення діагнозу. Не викликаючи ніяких відчуттів, виразка мало привертає увагу хворого. Якщо не бути настороженим, цей перший прояв сифілісу легко проґавити, тим більше, що виразка швидко загоюється. Шанкер часто залишається непоміченим у жінок, особливо якщо він розташований на внутрішніх статевих органах (наприклад, на шийці матки). Хворі пропускають початок захворювання і звертаються до лікаря у пізні періоди хвороби. Ось чому сифіліс називають «підступною хворобою». Через 2–3 тижні після появи шанкеру спеціальне дослідження крові хворого на реакцію Васермана дає позитивний результат. При відсутності лікування на шкірі та слизових оболонках виникає висип, схожий до алергічного, який не викликає ніяких відчуттів. Цей висип свідчить про початок другої, найбільш заразної стадії сифілісу. Через деякий час висип зникає. Хвороба переходить у прихований стан. Тільки відповідні аналізи крові свідчать про те, що недуга “не дрімає”. Раптово, здавалося б, серед повного спокою, знову з’являються висипи на шкірі та слизових. У декого у цей період починає посилено випадати волосся, на шкірі виникають ділянки пониженої пігментації. Чергуванням прихованих періодів та загострень хвороби характеризується друга стадія або вторинний сифіліс. Якщо хворий не лікується, розвивається третя, найбільш руйнівна стадія хвороби — третинний сифіліс. Для цього періоду характерний розвиток патологічного процесу у внутрішніх органах, нервовій системі, кістках. На сьогоднішній день сифіліс виліковний, але лікування значно ефективніше та легше на ранніх стадіях хвороби, коли ще нема великих змін у внутрішніх органах, нервовій системі. При появі будь-якого висипу необхідно негайно звернутися до лікаря, щоб вчасно розпізнати хворобу та якомога раніше почати лікування. Тільки спеціаліст при огляді та відповідних дослідженнях може виявити початкові ознаки захворювання, визначити діагноз. |
