|
Окрасою гірської Соколівки є церква Святого Духа, що розміщена в центрі села. Це справжній храм духовності й культури, цінна пам’ятка архітектури. Церква споруджена у 1886 році. Це підтверджує і вирізьблений напис цифр на підвалині. На храмове Зелене свято цього року парафіяни урочисто святкували 140-річчя з часу спорудження і висвячення цього духовного храму. Настоятель церкви, митрофорний протоієрей Богдан Юречко з приємністю повідомив, що на урочистості було запрошено вісім священиків нашого району. Отець Богдан Юречко відзначає, що соколівчани надзвичайно богомільні, щиро і самовіддано віруючі люди. Довгі роки діяла сильна «двадцятка», а нині — п’ятдесятка. За старшого церковного брата нині Дмитро Прокопишин. Сумлінно виконує обов’язки старшої сестриці Параска Мартищук. Як змінилися часи! Нині учні місцевої школи стоять у рідній церкві разом зі своїми вчителями-наставниками під час богослужіння, йдуть до сповіді, приймають святе Причастя. Діти дивляться і рівняються на батьків, вчаться у них дотримуватись релігійних й духовних звичаїв, обрядів, традицій. Першим парохом Соколівської церкви був Теофіл Добрянський. В історію села ввійшов парох Олексій Волянський. За словами науковця Василя Гуменюка, цей священик був щирим приятелем багатьох видатних громадських і культурних діячів України. У середині 20-х років минулого століття отець Волянський приступив до парохіяльних обов’язків. Він взявся за зміцнення віри, порядку в церкві та громаді, виховання молоді в дусі християнських традицій. Після О. Волянського настоятелями церкви у Соколівці були отці Жураківський, Степан Волочій, Євген Карпінський. В часи войовничого безбожництва церква у Соколівці була єдиною в окрузі. На великі свята сюди сходилося ледь чи не піврайону. Більше 15 років самовіддано трудився настоятелем церкви світлої пам’яті Дмитро Близнюк. Він багато зробив для піднесення духовності у селі, незважаючи на нелегкі часи підозр і переслідувань. З ним сумлінно співпрацювали світлої пам’яті колишній голова церковного комітету Петро Григорчук, дяки Микола Сумарук та Дмитро Федорчук. Останній організував і довгі роки керував гарним церковним хором. Отця Дмитра Близнюка згадують у селі як доброго, мудрого, ерудованого, досвідченого пастиря. З 1975 року о. Дмитро Близнюк, як декан, очолював православні церкви Косівщини, що входили до Київського патріархату. Він часто за життя навідувався на великі свята і урочистості до Соколівки. 16 років настоятелем Соколівської церкви трудиться отець Богдан Юречко. Він удостоївся чину митрофорного протоієрея. За час його самовідданого служіння церкві і парафіянам біля храму та на багатьох присілках збудовано й освячено більше двох десятків нових капличок, чимало пам’ятних хрестів, переобладнано й естетично високохудожньо переоформлено екстер’єр та інтер’єр храму. Отець Богдан був натхненником спорудження у селі і висвячення символічної могили на честь полеглих борців за волю України, її було збудовано в 1996 році за кошти сім’ї місцевого підприємця-благодійника Василя Шкондеюка. Могилу висвячено в листопаді того ж року з участю митрополита Галицького Кир Андрія. Священик Богдан Юречко потурбувався, щоб довкола резиденції встановили нову огорожу. В належному стані і вигляді цвинтар. Багатогранна виховна діяльність священика заслуговує на окреме висвітлення в пресі. Він гідно несе свій життєвий хрест. Як не згадати про те, що саме з його ініціативи більше десятка років тому було запроваджено у селі добру традицію проводити урочистості з нагоди освячення Йорданської води біля річки Рибниці зі встановленням і спорудженням льодового сакрального містечка. До нього щороку приїжджають тисячі жителів навколишніх сіл та інших районів області й України. |
