Дивосвіт поезії Миколи Близнюка

З нагоди 60-річчя від дня народження поета.

Микола Близнюк — визнаний поет Косівщини і Прикарпаття. Цікавий і захоплюючий дивосвіт його поезії — поезії серця і розуму. У сузір’ї талантів нашого краю ім’я Миколи Близнюка сяє яскравою зіркою. Він — автор 10-ти книг. За свою творчу і громадську діяльність удостоївся звання лауреата районної літературної премії ім. Михайла Павлика. Своєю самобутньою талановитою творчістю, світлом і красою неповторних, унікальних віршів наш земляк щедро і щиро зігріває і збагачує духовно людські й дитячі душі. Про життя і творчість поета Миколи Близнюка написала книжку заслужений працівник освіти України Аделя Григорук, «Нарис творчості» вийшов у світ в 2006 році.

Аделя Григорук пише: «Микола Близнюк — поет з народу й поет народний. Його поетичний голос — це голос українця, голос життя, дарований Богом талант-самородок».

Микола Іванович Близнюк народився 3 грудня 1947 року в селі Старих Кутах. З Божої милості цей рік для поета ювілейний. Виповнюється 60 років від дня його народження.

З висоти ювілею чітко і зримо простежується його творчий шлях, який розпочався у далекому 1965 році з надрукованої добірки віршів у Вижницькій районній газеті «Радянська Верховина». Літератори Буковини та Прикарпаття відзначили у його перших віршах свіжість, самобутність і яскраво виражений талант.

Перша книга поета «Окрилені гори» була видана за кошти автора у видавництві «Буковина» в Чернівцях (1991 р.). У передмові відомий літературознавець і критик Іван Гришин-Грищук писав: «…Поет відкриває для нас усю багатогранність світлих сторін буття, високих злетів людського духу, дарує потрясіння від відкриття прекрасного».

У другій поетичній збірці «Чугайстрова криниця» (1996 р.) він підтвердив, що сіє справжню поетичну і духовну красу. Через прості, дохідливі, образні вірші автор прагне навчати дітвору, щоб вони були прихильні до доброти, чесності, справедливі, супротивились фальші, брехні, підлабузництву, улесливості.

Завдяки матеріальній допомозі і сприянню книговидавця Михайла Павлюка, побачила світ третя Близнюкова книжка — «Олекса Довбуш». Це віршована поема в легендах. Щоб побачити своє дітище, автору довелося терпляче з надією чекати майже чверть століття. Микола Близнюк по-своєму створив у поемі образ народного борця за правду й справедливість, спираючись на легенди гуцульського краю, своєрідно трактуючи історичні факти й події, відображені у фольклорі.

Літературний редактор, світлої пам’яті Ігор Пелипейко у передмові відмітив стрімкий, динамічний ритм поеми, доречно вжиті колоритні діалектизми.

Восени того ж року у видавництві «Писаний камінь» вийшла в світ поетична збірка Миколи Близнюка «Чудасія», адресована малятам.

На початку 2001 року була надрукована епічна поема М. Близнюка «Сонцевіри». В ній автор звеличив й оспівав нескорене плем’я Карпів.

Микола Близнюк, як поет, дуже вимогливий до себе і до своєї творчості. На суд читача виносив і виносить лише виважене, вистояне, вартісне. Те, що пройшло крізь призму душі, зігріте серцем і думкою, освячене правдою людського життя-буття. Саме писати щиро, правдиво, не фальшувати, не лінуватись він по-батьківськи навчав юних літстудійців при редакції газети «Гуцульський край».

Микола Близнюк — один з найактивніших і діяльних членів Асоціації літераторів Косівщини. Разом з побратимами по творчості, членами Національної спілки письменників України Богданом Радишем-Маринюком, Дмитром Арсеничем, Іваном Бойчуком буває на виховних заходах та літературних зустрічах, що проводяться в інституті, в школах району, гімназії-інтернаті, в ЦДТ м. Косова, в культосвітніх закладах та центральній районній бібліотеці.

Молодшим школярам припали до душі вірші, надруковані в книжках цього улюбленого дітьми автора «Художник Мурчик» (2001), «Дятлику-ковалику» (2004), «Весела калина» (2004), «Вухатий мандрівник» (2007). До речі, самодіяльний композитор Петро Юсипчук (родом з с. Космача), який працює старшим викладачем Волинського університету ім. Лесі Українки, відібрав 20 кращих віршів дитячої тематики Миколи Близнюка, написавши до них ноти і помістив у своєму навчально-методичному посібнику «Срібний човник».

На творчій ниві зроблено ним немало. Усім, чого досягнув у житті, він щиро завдячує своїй дружині Галині Прокопівні, рідній матері. Поет сам зізнається: «Якби не розуміння жінки — справжнього друга життя — я б не зміг стільки написати і зробити, — і додає, — «Мої діти й онуки теж спонукають мене до праці, надихають на творчість».

Микола Іванович знаходить час, щоб вчасно прийти до Народного дому на репетиції аматорської народної чоловічої хорової капели «Черемош» (влився у цей колектив талантів-самородків у 2000 році). З почуттям обов’язку і неабиякої відповідальності співає і у церковному хорі. Коли спитати Миколу Івановича, яка в нього основна професія, він, не без гордості, відповість: «Будівельник». Довгі роки був теслею, брав участь у спорудженні мостів. Будував громадські споруди, житлові будинки, оселі. Зумів власними руками звести і свою хату (по вул. Стефаника в Старих Кутах), де мешкає з сім’єю.

Микола Іванович наділений християнською любов’ю до ближніх, глибоко шанує і любить свою неньку. Він щирий, лагідний порадник і помічник дружині Галині Прокопівні, уважний, турботливий до дітей, добрий дідусь для онуків.

Мої онуки Богданка і Віктор про поета висловились так: «Коли читаєш вірші талановитого дядька Миколи, то наші серця б’ються, мов у горобчика і ластівки, а душа пташкою рветься в небо».

Численні шанувальники таланту і доробку поета знають і цінують його як великого життєлюба і працелюба, тому чекають на появу нових книжок, збірок, поем, віршів, що стануть піснями.

З нагоди ювілею від колективу літераторів, журналістів Косівщини, колег по перу шлемо другу і побратиму Миколі Близнюку слова пошани і подяки за подвижницьку працю, за вірність і відданість творчості й поезії. Хай сповняться всі його плани, надії і сподівання.

Тож, дай Боже, тобі друже Миколо, щастя, здоров’я, високих творчих обріїв до ста благородних літ!

• ← Одні дбають, інші — нищать
• Всі публікації газети «Гуцульський Край»