Ожиріння і фітотерапія

Напевно, важко знайти жінку, яка не нарікала б хоч раз в житті на “зайві кілограми” і не намагалася тим чи іншим способом позбутися їх.

Проблема надлишку ваги нерідко стає для деяких людей надзвичайно важливою. Багаточисельні дієти, велика кількість різноманітних препаратів та харчових добавок… Що тільки не випробуєш, на які моральні жертви і матеріальні витрати не підеш, щоб стати стрункішою!

А чи насправді надлишкова вага — це так погано, як вважається? Чи є реальна шкода для здоров’я від декількох зайвих кілограмів?

На жаль, ожиріння — це клінічний діагноз, що характеризується не тільки відкладенням надлишкової жирової клітковини, але й різноманітними розладами обмінного, ендокринного і судинного характеру.

Проблеми надлишкової ваги досягли такої актуальності у всьому світі, що зараз починають поговорювати про чергову “чуму двадцять першого століття”. Цілком точно визначено, що особи, які мають надлишкову вагу, в 3 рази частіше від людей з нормальною вагою хворіють артеріальною гіпертонією, в 2,5 рази частіше в них розвиваються порушення вуглеводного обміну, в тому числі — цукровий діабет. Відомо, що 90% всіх випадків діабету — це діабет другого типу, а серед хворих 80–90% пацієнтів мають ожиріння.

У молодих осіб, що мають надлишкову вагу, в 2,1 рази частіше виявляється високий рівень холестерину, ніж у пюдей з нормальною вагою. Як відомо, високий рівень холестерину призводить до атеросклеротичних змін у стінках судин серця і мозку, ранніх інфарктів міокарду та інсультів.

Жирова клітковина є місцем, де чоловічі статеві гормони (андрогени), в процесі складних реакцій перетворюються в естрогени. Це означає, що ожиріння сприяє зміні статевої гормональної сфери хворого в бік переважання жіночих статевих гормонів. Для чоловіка це приводить до зниження лібідо, порушення потенції, а для жінки — до розвитку дисплазій молочних залоз (мастопатій), фіброміоми матки, порушень менструального циклу.

Навіть такий поверхневий екскурс в патологію, що виникає при ожирінні, свідчить про те, що надлишкова вага — це не просто косметичні негаразди, а серйозна проблема, яка потребує своєчасного і якісного вирішення.

Які ж причини підвищеного утворення і відкладання жиру? За сучасною класифікацією виділяють три групи ожиріння: аліментарно-конституційне, гіпоталамічне і ендокринне. Дві останні погребують обов’язкового обстеження і лікування в ендокринолога. З ендокринних причин найчастіше ожиріння утворюється на фоні зниження функції щитовидної залози (гіпотиреозу), а також захворювання статевих органів.

Найчисельніша група хворих з надлишковою масою — це особи з аліментарно-конституційним ожирінням. Сам термін означає, що надлишкове відкладання жиру відбувається через спадкову, генетично обумовлену схильність, а також — через неправильне харчування. Як правило, це зловживання вуглеводами, що легко засвоюються, — цукром, цукерками, виноградом, виробами із білого борошна і т. д. Ожиріння в таких випадках розвивається через невідповідність енерговитрат з кількістю енергії, що надходить з їжею. З цього випливає золоте правило лікування ожиріння: «Менше їж солодкого, жирного і виробів з білого борошна — більше рухайся». Формула стара, як світ, проста, проте абсолютно фізіологічна і безвідмовна. Однак її практична реалізація потребує сили волі і терпіння.

Що можна запропонувати з фітотерапії пацієнтам з ожирінням? Існує цілий ряд традиційних народних рецептів. Деякі з них лягли в основу існуючих зараз середників для схуднення. Підбір трав проводиться за певними канонами, які співпадають з існуючими зараз напрямами лікування ожиріння в практичній медицині, а саме: до складу зборів входять рослини, що знижують апетит. Це, як правило, трави, що мають властивості розбухати чи утворювати слиз у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Завдяки цьому відбувається обволікання слизової ШКТ, розтягування стінок шлунку чи кишківника, що створює відчуття насичення. Для прикладу: водорослі (спіруліна і фукус міхурчастий), насіння льону, корені алтею, дягелю лікарського.

Наступний напрям — виведення з організму надлишків рідини. Це досягається включенням у збори сечогінних трав (хвощ польовий, спориш, толокнянка або медвежі вушка), листя брусниці.

Очищувальний ефект травних зборів досягається включенням в їхній склад рослин з жовчогінними та проносними властивостями.

Жовчогінні трави можуть бути представлені кукурудзяними рильцями, барбарисом, кульбабою лікарською та іншими.

З послаблюючих трав традиційно використовують кору крушини ламкої, жостер. Однак слід пам’ятати, що закрепи можуть бути атонічні і спастичні. Названі рослини добре застосовувати при атонії кишківника. При закрепі вони можуть погіршити ситуацію. Тому при другому варіанті застосовують насіння кропу пахучого, аніс звичайний, тмін посівний.

Рослини, що знижують рівень цукру в крові, в першу чергу слід вживати хворим на цукровий діабет, проте в менших дозах вони рекомендовані і хворим з ожирінням. До цукрознижуючих відносяться: листя чорниці, стручки квасолі, листя шовковиці, топінамбур.

Отже, виходячи з принципів формування лікувальних трав’яних зборів при ожирінні, і навівши перелік рослин, можемо порекомендувати рецепт:

• насіння льону;
• квіти безсмертника;
• трава хвоща польового;
• листя чорниці звичайної;
• кропива дводомна;
• кора крушини ламкої.

Взяти кожну рослину в рівних пропорціях (подрібнена сировина), змішати 1 ст. л. суміші (з верхом), залити 200 мл. води, витримати 15 хв. На водяній бані, настояти 30 хв., процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хв. до їжі протягом 1,5–2 місяців.

• ← Схід і Захід на вістрі мечів
• Одні дбають, інші — нищать →
• Всі публікації газети «Гуцульський Край»