XVII Міжнародний гуцульський фестиваль

Фестивальний вогонь, ватра краю мого, запалає у кожному серці.
Через товщу років, посивілих віків сонце в душах гуцульських всміхнеться.
(з пісні «Фестивальний вогонь»)

А в суботу, 28 липня, з раннього ранку в Яремче почали з’їжджатися делегації з усіх районів Гуцульщини, а також гості з інших областей та закордону. Від центрального майдану фестивальна процесія вирушила до місцевого стадіону. Попереду несуть прапор Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», який є одночасно і фестивальним знаменом, а високо у дужих руках на флагштоках майорять Державний прапор України і прапор міста Яремчі.

Першими ідуть представники мистецьких колективів разом з керівниками Верховинського району, як зачинателі фестивального руху. За ними — вижничани, які перебирають фестивальну естафету, а третіми крокують коломияни, які торік були господарями фестивального свята. Завершують цей мистецький парад господарі-яремчанці. Делегації несуть святкові деревця. За костюмами кожну з них можна виразно розпізнати. Оркестри народних музик, що супроводжують фестивальну ходу, теж засвідчують про свої притаманні особливості. Зразу відчувається певна спорідненість яремчанців і рахівчан, верховинців і буковинців, коломийського Припруття і косівчан. А всі разом створюють барвисту гаму народної гуцульської музики. Вирізняються у колоні гості фестивалю — самодіяльні колективи з Харківської області та з Польщі.

На стадіоні дійство розпочалось із привітальної візитівки фестивалю у виконанні місцевих самодіяльних аматорів, які музикою і танцем передали яремчанський пафос. Учасниці у зелених платтях із смерічками у руках і білих овечих вовняних шкірах на плечах вміло відобразили головну символіку цьогорічного фестивалю.

Трембітарі сповіщають про те, що фестиваль у Яремчі розпочався. Свято відкриває міський голова Яремчі Микола Палійчук, який зокрема каже, що “вже вдруге випала нам така честь — приймати в своєму домі, місті Яремче, Гуцульський фестиваль та вчетверте проводити День міста, який нині співпав із 220-ю річницею від дня заснування Яремче.

Ми горді від того, що такий етнос як гуцули, тобто ми з вами, ще не втратили отих зв’язків із дідами-прадідами, не забули звичаї, традиції, обряди, загалом — історію. Ми не тільки ревно зберігаємо скарбниці минувшини, але їх і примножуємо.

А Гуцульські фестивалі — це як підтвердження всіх наших надбань і здобутків, це як підтвердження, що ми, гуцули, є! І ми є гордий, нескорений, славний народ гір!”

Прапор фестивалю піднімає голова Яремчанського міського товариства «Гуцульщина» Ігор Яківчук, а поважний ґазда з гірського села Воронєнка Іван Онуфрак запалює фестивальну ватру, як символ духовного очищення і добра, при цьому радісно вигукує: “Гори ватро — гостей звесели!”

До присутніх звертається з привітанням голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Роман Ткач. Говорячи про самовіддану працю гуцулів у горах, про їх уміння жити у цих складних умовах, веселитися і зберігати предковічні традиції, промовець застерігає, ніби звертаючись до молодих і наступних поколінь: “Не дай Боже, аби ви забули, що ви гуцули”.

“Шістнадцять фестивалів, які проведено за роки незалежної України, засвідчили, що матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів не лише збережена, а й набуває дальшого розвитку, — наголосив у привітанні голова Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина» Дмитро Ватаманюк. — І цьогорічний XVII Гуцульський фестиваль назве імена нових переможців у різних творчих номінаціях, що буде доброю запорукою дальшого гуцульського розвою… ”.

Після завершення вітальної програми на п’яти сценах тривала конкурсна програма за такими номінаціями: пісенний жанр — вокальні ансамблі, малі вокальні форми, фольклорні колективи, виконавці гуцульської співанки, коломийкарі; музичний жанр — оркестри народних інструментів, троїсті музики, солісти-інструменталісти; театральне мистецтво — театр, художнє поетичне слово, гумор, сатира, автентичні розповіді; хореографічний жанр — народний гуцульський танець.

А майстри гуцульського декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва виставляли свої роботи гуцульської тематики в таких номінаціях:

  • образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура);
  • художні вироби (дерево, шкіра, лоза);
  • гуцульська кузня (вироби з металу);
  • вишивка і ткацтво;
  • художня кераміка і розпис;
  • бісероплетіння;
  • фото-кіно-відео.

Журі, а це професійні фахівці з Івано-Франківська і районів Гуцульщини, прискіпливо оцінювали кожен виступ. Після конкурсної програми делегації аматорів художньої самодіяльності з районів Гуцульщини, а також гості з Харківської області і Польщі виступили в усіх селах, які підпорядковані Яремчанській міській раді, де сільські голови організували гарне частування гостей.

У неділю, у новій, дуже величній церкві Різдва Івана Хрестителя, яка ще повністю не впорядкована, відбулося Богослужіння. А потім у центрі міста проводилися гуцульські спортивні забави. Але увага усіх була привернута до сцени на Майдані Свободи, де відбувся гала-концерт переможців XVII Гуцульського міжнародного фестивалю і вручення дипломів та подяк.

Сімнадцятий фестивальне — це сімнадцять грандіозних масштабних людяних зустрічей уже не в колі, а в цілій орбіті гуцульської родини. Фестиваль познайомив, перезнайомив сотні митців, людей творчої праці, які збагачувалися взаємним досвідом праці — і поверталися вони назад якимись помолоділими, оновленими і наснаженими новими мріями.

У рамках фестивалів, як правило, завжди проходять різного роду імпрези. Сімнадцятий залишиться знаковим тим, що у ньому взяв участь Президент України Віктор Ющенко разом з родиною. Саме з презентації альбому «Мій рідний край» Петра Корпанюка, вихідця з косівського Яворова, яка відбулася в яремчанському готельному комплексі «Водоспад», Віктор Ющенко розпочав свої зустрічі з учасниками фестивального дійства. Тут, у дуже вузькому колі митців, творчої інтелігенції та представників мас-медіа Президент схвально оцінив книгу п. Корпанюка, аналогів якій поки що немає у світі. У ній вміщено більше тисячі давніх поштових листівок, фотосвітлин в основному з регіону Гуцульщини. Альбом виконано у кольорі і дуже гарно віддруковано. Віктор Ющенко добре ознайомлений зі змістом книги і переднім словом благословив її у світ.

“Саме ось такою фундаментальною працею, — сказав Віктор Андрійович, — Петро Корпанюк, якого я дуже поважаю та шаную, прислужився до розбудови держави. У його фотоальбом зібрані унікальні за своєю цінністю мистецькі речі, які творив наш український народ споконвіків”.

А місце на сцені перебрали від самодіяльних аматорів професійні артисти. Гала-концерт за участю зірок української естради Руслани, Ані Лорак, Олега Скрипки, гуртів «Гайдамаки», «Дзвони», Миколи Савчука, Богдана Сташківа та інших тривав до півночі. Паралельно на сцені тривав конкурс краси «Міс Буковель–2007». Над стадіоном іскрився велетенським сяйвом святковий феєрверк, а в міському Будинку культури тривала нічна святкова дискотека “Гуцулія ся бавить”.

XVII-й фестиваль залишив незабутні враження. Він засвідчив, що Яремче стає потужним гуцульським осереддям, а його керівники, культурно-освітні працівники справилися із покладеним на них фестивальним завданням “на відмінно”.

Публікація Калина Ватаманюк
Газета «Голос Гуцульщини»
04.08.2007 №1
На заміткуСвято єднання гуцулів — публікація газети «Гуцульський Край»
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаМіжнародний гуцульський фестиваль ‹ XVII Міжнародний гуцульський фестиваль
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt