|
27–29 серпня 1992 року другий Міжнародний Гуцульський фестиваль проходив у головному місті Буковинської Гуцульщини — Вижниці. «Заспіваймо, добрі люди, слухайте Карпати, щирим серцем тебе любим, Гуцульщино-мати!» — закликало усіх гасло над головною фестивальною трибуною. Фестиваль значно розширив коло учасників. Його гостями були мистецькі колективи з Дніпропетровська і Кривого Рога. Усією фестивальною програмою було підтверджено прагнення гуцулів працею і піснею зміцнити молоду українську державу. Бо вільний дух опришків, січових стрільців і воїнів-повстанців завжди вселяв віру гуцулів у невмирущість українського кореня, у те, що український народ об’єднається і постане гордим велетнем у вільному колі рівноправних народів Європи і світу. «І ми радіємо з того, що ви робите», — заявив, виступаючи на фестивалі генеральний секретар Світового конгресу вільних українців п. Василь Верига з Торонто. 1992 рік був пам’ятний ще й тим, що Гуцульські товариства, які зорганізувалися у більшості районів регіону, зібралися 31 жовтня у Верховині на з’їзд і створили Всеукраїнське об’єднане товариство «Гуцульщина», надіслали Звернення до Верховної Ради і Президента — прийняти Закон про статус гірських населених пунктів України. |
