Український сонник

Та й сон же, сон, напричуд дивний,
Мені приснився…

Тарас Шевченко

Із давніх-давен люди вірили у “віщі”, пророчі сни, тлумачили сновидіння за певними символами, ознаками. Як відомо, саме на основі сновидінь у первісних людей виникла віра в існування душі — так званий анімістичний світогляд.

Можна як завгодно висміювати забобонність людей минулого, коли, скажімо, сусідка сусідці (чи дружина чоловікові, хтось із членів сім’ї — всій родині) розповідала “дивний сон”. Але як багато значили ті розповіді в плані душевного єднання людини з людиною, у створенні особливо теплої і довірливої атмосфери спілкування, адже розповісти сон — це ніби повідати якусь важливу таємницю, розкрити секрет…

Багатовікові спостереження народу над сновидіннями заперечувати, відкидати як забобони, пережитки немає підстав. На основі пояснень снів медицина успішно лікує хворих (сни — часом блискучі діагности хвороб). Механізми підсвідомості застосовують у судово-слідчій практиці, дипломатії, педагогіці. Прикметі вір, але й перевір,— говорить народна мудрість. Це ж стосується й дивних, “віщих” снів. Отже, перевір, будь спостережливим, вивчай себе і світ. Який у цьому закладено глибокий гуманістичний зміст!

Генії науки і культури, видатні письменники, вчені упродовж тисячоліть намагалися розгадати таємниці сновидінь, скласти якнайповніші збірники тлумачень снів. Але царство сновидінь таке безмежне, складне й загадкове, що кожному поколінню людей доводиться знов і знов пізнавати, заглиблюватися у сни, які поділяють на кілька груп: сон — провісник майбутнього (“віщий”, пророчий), сон-попередження, сон-бажання, сон-сигналізатор хвороби, сон-натхнення, сон-прозріння, сон-каяття (під час його відбувається моральне очищення — катарсис) тощо.

Чи не найбагатше, найповніше сни відображено у фольклорі — легендах, казках, бувальщинах, піснях, думах, прислів’ях.

Це — український сонник, в якому відображено світогляд народу, його розуміння і пояснення явищ природи, людських стосунків, предметів, що оточували наших предків, у робочому повсякденні, під час дозвілля.

  • Обід — обіда.
  • Воші — гроші (багатий будеш).
  • Хустка — вістка.
  • Сад — досада.
  • Полотно — дорога.
  • Дим — диво.
  • Дівчина — диво.
  • Бинда (лєнта) — дорога.
  • Розпущені коси — дорога.
  • Пожежа — сварка.
  • Піч — печаль.
  • Щось пекти — печалитися, пектися.
  • Вогонь — сварка.
  • Вишні — сльози.
  • Черешні — сльози.
  • Ягоди всякі — сльози.
  • Діти — злидні.
  • Гівно — багатство.
  • Скатерка — дорога.
  • Йти заміж — вмерти.
  • Весілля — похорон.
  • Корова — корговиця, ментрега.
  • Горох — сльози.
  • Пшениця — то тошниця.
  • Образи́ (ікони) — скарб, образа.
  • Хрест — тяжкість.
  • Ліс — зле.
  • Ліс — чужина.
  • Мрець — недобре.
  • Мрець — і на дощ.
  • Літак — вістка.
  • Вуж — муж.
  • Яйця — з’явиться хтось.
  • Чай пити — нечаяність.
  • Риба — сльота. Гості.
  • Мука́ — му́ка.
  • Свічка — свідок (будеш).
  • Місяць — молодик (жених).
  • Молоко — прибуток.
  • Вода — біда.
  • Овес — радість.
  • Просо — просьба.
  • Гречка — суперечка.
  • Хлопці — клопіт.
  • Єврей — обман.
  • Дзеркало — стид.
  • Сало — слава.
  • Стара баба — слабість.
  • Годинник — знайомство.
  • Перстень — жених.
  • Дід-прошак — жених.
  • Танцювати — сваритися.
  • Цукор — прибуток.
  • Сова — до пожежі.
Література М. К. Дмитрено
«Український сонник»
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаТрадиції, звичаї та прикмети ‹ Український сонник
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt