|
Із давніх-давен люди вірили у “віщі”, пророчі сни, тлумачили сновидіння за певними символами, ознаками. Як відомо, саме на основі сновидінь у первісних людей виникла віра в існування душі — так званий анімістичний світогляд. Можна як завгодно висміювати забобонність людей минулого, коли, скажімо, сусідка сусідці (чи дружина чоловікові, хтось із членів сім’ї — всій родині) розповідала “дивний сон”. Але як багато значили ті розповіді в плані душевного єднання людини з людиною, у створенні особливо теплої і довірливої атмосфери спілкування, адже розповісти сон — це ніби повідати якусь важливу таємницю, розкрити секрет… Багатовікові спостереження народу над сновидіннями заперечувати, відкидати як забобони, пережитки немає підстав. На основі пояснень снів медицина успішно лікує хворих (сни — часом блискучі діагности хвороб). Механізми підсвідомості застосовують у судово-слідчій практиці, дипломатії, педагогіці. Прикметі вір, але й перевір,— говорить народна мудрість. Це ж стосується й дивних, “віщих” снів. Отже, перевір, будь спостережливим, вивчай себе і світ. Який у цьому закладено глибокий гуманістичний зміст! Генії науки і культури, видатні письменники, вчені упродовж тисячоліть намагалися розгадати таємниці сновидінь, скласти якнайповніші збірники тлумачень снів. Але царство сновидінь таке безмежне, складне й загадкове, що кожному поколінню людей доводиться знов і знов пізнавати, заглиблюватися у сни, які поділяють на кілька груп: сон — провісник майбутнього (“віщий”, пророчий), сон-попередження, сон-бажання, сон-сигналізатор хвороби, сон-натхнення, сон-прозріння, сон-каяття (під час його відбувається моральне очищення — катарсис) тощо. Чи не найбагатше, найповніше сни відображено у фольклорі — легендах, казках, бувальщинах, піснях, думах, прислів’ях. Це — український сонник, в якому відображено світогляд народу, його розуміння і пояснення явищ природи, людських стосунків, предметів, що оточували наших предків, у робочому повсякденні, під час дозвілля.
|
