|
Після страждань Ісуса Христа і його воскресіння і Вознесіння на небо в кесарії Палестинській поселився сотник на ймення Корнилій, родом з Італії. Довгий час Корнилій перебував у темряві недовір’я й поганства, але все ж творив добрі й благочестиві справи. Живучи серед розбещеності світу, був великим доброчинником. З усією родиною і своїми підлеглими був побожний, молився Господові, подавав бідним, немічним щедру милостиню. За свою щиру віру у Господа і доброту він побачив Ангела Божого, що зійшов до Нього і промовив Корнилію: «Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися». Бог повелів просвітити Корнилія і навернути його на шлях пізнання істини. Видіння Корнилія і розмова з ним були знаменням й ознакою навернення Корнилія (Дмитрія) у християнство. Дух святий вселив у Корнилія віру і він охрестився разом з своїми рідними і своєю свитою (підлеглими). Він пішов в чужі землі і проповідував Боже слово, навертав невіруючих, за що постраждав і загинув за Христа. У це свято в багатьох селах влаштовують храми, колективні обіди. Не обходиться і без пісні. Крім обрядових пісень, співають козацьких, стрілецьких та псалмів. Вшанування великомученика Дмитрія повелося з часів Київської Русі і пов’язується з військовим, подвижництвом, патріотизмом. На образах найчастіше бачимо святого Дмитра зі списом в руках. В суботу — Дмитрівську поминальну у всіх святинях правиться служба Божа за померлих. Ми згадуємо своїх рідних, друзів. В цей день ставлять свічі на могилах померлих, дають за упокій душі. А ще старожили кажуть, що св. Дмитрій золотим ключем закриває землю-матінку. А народна мудрість, прогнозуючи погоду, про цей день говорить:
|
