Походить від тямувати,тямити - в словнику :"знати, розуміти, усвідомлювати, о. брати до тями, кн. виявляти кмітливість ; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі, погляд) Р. відчувати; (довіку) пам'ятати; тямкувати, тямувати, д. тумкати."
Гуцули в розмовній бесіді часто замість "т" вживають "к" ,замість "я" - "е".
Звідси й вийшло "кемувати".
В деяких селах гуцули вживають ще й "i", ("кiмувати", "кiмую")
P.S. Взагалi то з словниками бiда, нi в одному словнику поки що не сказали, що наприклад лiтературна "картопля"- в Великому Рiжнi= "барабуля", в Пiстинi= "мандабурка", а десь= "рiпа".