KosivArt
Адміністратор
Репутація: 101
Offline
Повідомлень: 6509
|
|
« Відповідь #75 : 18:42, 25 Березня 2011 » |
|
ібігдан надихнув
|
|
|
|
|
Vlad
Абориген
Репутація: 37
Offline
Повідомлень: 567
|
|
« Відповідь #76 : 19:32, 25 Березня 2011 » |
|
ібігдан надихнув Ога!)))
|
|
|
|
Синиця
синьоока пташка;)
Фахівець
Репутація: 22
Offline
Повідомлень: 327
Христина Стринадюк
|
|
« Відповідь #77 : 11:41, 27 Березня 2011 » |
|
Стареньке) Суперниці
«І що? Задоволена?» - Криком у неї спитаю… Ти погралась, покинула… Знаєш, це боляче, може! І відомо тобі, що його до нестями кохаю! Але що я кажу? Йому це вже не допоможе…
«Ну навіщо, - питаю – ну що я такого зробила?» Це потрібно тобі? Але що воно дасть, поясни?! Краще б ти вже мене остаточно словами добила, І нагнала від мене про нього нещаднії сни.
Він ж не винен ні в чому! І знаєш ти це. Але ні – Ти неначе від цього отримуєш радість без межі. Наче заживо спалюєш серце його у вогні І тобі все одно на масштаби цієї пожежі.
Мені шкода його… Не такого він щастя хотів! Не такі сни він бачив, не так його мрії звучали!… Ти не з тих, хто жалітиме жертву своїх почуттів І не та, для якої болючі його всі печалі.
«То ти задоволена?» - Криком у неї спитала… «Не жалій його більше!» - почула я відповідь твою… «Я за тебе йому за усі твої сльози віддала!» «Ти не знаєш всього!» - мене відштовхнула рукою.
Не такий він «святий», як собі ти його уявляла! Не такі щирі очі… Не так воно все у душі… Ти кохання у серці, свої почуття віддавала, А йому все одно на картини твої і вірші.
Не цінує то він. Не плекай свої марні надії, Не живи його днями – живи сьогоденням своїм! І зі свого «сьогодні» викреслюй усі його мрії!.. Він не буде уже у майбутньому більше твоїм!
Не жалію його. А можливо так треба. Хто знає? Він завдав мені болю. А може то кара його? І можливо за це він тепер безкінечно страждає? А можливо, то плата за щастя не знати кого…
«І що? Задоволена?» - Криком у неї спитала… Ти погралась, покинула… Знаєш, це боляче, може! І відомо тобі, що його до нестями кохала! Але що я кажу? Йому це вже не допоможе…
Христина Стринадюк ©
|
|
|
|
Тарас Пасимок
Мол. модератор
Репутація: 49
Offline
Повідомлень: 2572
|
|
« Відповідь #78 : 13:59, 28 Березня 2011 » |
|
Ведь вы - лишь прорезиненная античность, типичная Кровеносная система предрассудков не готовая постичь Свою вторичность... со своими желаниями И ожирение как способ к выживанию... Хотя мы бЫЛИ так близки к миру 24ыре тысячи лет назад и в сотне миль лишь... Близки сегОДНЯ, чтобы ничем стать завтра? СОТНИ тел далеких от жизни, толпятся в парадных... А зрение и слух стали покадровыми, И все это подкрадываясь смрадом накатывает... И мы тут как, столь напористые, но бессильные Толпы муравьев покарающие мир...
Gillia - Асфальтового цвета губы
|
|
|
|
Dana Eco-Kosiv
Абориген
Репутація: 43
Offline
Повідомлень: 1898 Awards: KosivArt Ракета 2010
Життя іде,і все без коректур...
|
|
« Відповідь #79 : 14:58, 28 Березня 2011 » |
|
гарна тема,шкода,що їй не можна поставити плюсик.
|
Time is not on your side.
|
|
|
Тарас Пасимок
Мол. модератор
Репутація: 49
Offline
Повідомлень: 2572
|
|
« Відповідь #80 : 01:52, 09 Квітня 2011 » |
|
вийди в вікно - за вікном Кіото
вийди в вікно - в кімнаті болото
твоя шкіра, як якісний замінник
твоя кров, - хімічний розчинник
і це причина вибрати свободу
і жодного з чинників вернутись назад
вийди в вікно - за вікном Кіото
вийди в вікно - в кімнаті болото
(я)
|
|
|
|
Тогорішна Морквина
Постійний відвідувач
Репутація: 18
Offline
Повідомлень: 227
|
|
« Відповідь #81 : 11:55, 10 Квітня 2011 » |
|
ЯКЩО
1. Якщо ти летиш в літаку І падає твій літак Усратись в годину таку Не соромно аж ніяк
2. Якщо тебе ненароком Гепнуло шлакоблоком Вважай, що тобі повезло Останнє в житті западло
3. Якщо ти лежиш у гробу, Спокійно лежи на горбу Життя непогана хріновина Тобі ще заграють Бетховена
4. Якщо тебе розстріляли Дарма! Хай кати лютують Пройде десь років із тридцять - тебе реабілітують!
Ю.Позаяк
|
|
|
|
Тогорішна Морквина
Постійний відвідувач
Репутація: 18
Offline
Повідомлень: 227
|
|
« Відповідь #82 : 11:56, 10 Квітня 2011 » |
|
Якщо ви похмура Виперлись iз хати Якщо вам не в радiсть Сонячний дєньок Хай вам посмiхнеться Трохи дуркуватий З вами зовсiм незнайомий Стрiчний пареньок!
Влад, дякую! Це божествєнно!))))))))))))
|
|
|
|
Gorolya
Абориген
Репутація: 64
Offline
Повідомлень: 982 Awards: KosivArt Нікнейм 2010
|
|
« Відповідь #83 : 12:01, 10 Квітня 2011 » |
|
гарна тема,шкода,що їй не можна поставити плюсик.
плюсик можна поставити автору теми)
|
|
|
|
Тарас Пасимок
Мол. модератор
Репутація: 49
Offline
Повідомлень: 2572
|
|
« Відповідь #84 : 12:23, 10 Квітня 2011 » |
|
плюсик можна поставити автору теми)
я не автор цієї теми,)
|
|
|
|
Gorolya
Абориген
Репутація: 64
Offline
Повідомлень: 982 Awards: KosivArt Нікнейм 2010
|
|
« Відповідь #85 : 12:27, 10 Квітня 2011 » |
|
я не автор цієї теми,)
а я писала шо ти?)
|
|
|
|
Тарас Пасимок
Мол. модератор
Репутація: 49
Offline
Повідомлень: 2572
|
|
« Відповідь #86 : 13:04, 10 Квітня 2011 » |
|
а я писала шо ти?)
ех, Гороля, Гороля...
|
|
|
|
Тарас Пасимок
Мол. модератор
Репутація: 49
Offline
Повідомлень: 2572
|
|
« Відповідь #87 : 18:59, 25 Квітня 2011 » |
|
Я не твоя Шанель, Армані, Мені твоя присутність не личить. Уявлення дешеві і рвані Мій світ бентежать і пантеличать
Мою таку наївну уяву, Одягнуту постійно в рожеве. Ти – не Адам, а я не лукава Бунтарка і спокусниця Єва.
Мені не до душі ані трохи Закони твого раю земного. І в нас давно не спільні дороги, І спільного немає нічого.
Я на твоїй гітарі не граю, Порізалась об струни до крові. Сьогодні не тебе обираю Для вірної палкої любові.
Кохання «от кутюр» на екрані, Пластмасові бліді манекени. Я не твоя Шанель, Армані, Живи в раю земному без мене...
(с) Христя Панчак
|
|
|
|
yaro my
Постійний відвідувач
Репутація: 14
Offline
Повідомлень: 141
|
|
« Відповідь #88 : 22:25, 25 Квітня 2011 » |
|
Якщо ви похмура Виперлись iз хати Якщо вам не в радiсть Сонячний дєньок Хай вам посмiхнеться Трохи дуркуватий З вами зовсiм незнайомий Стрiчний пареньок!
Віршик трохи дуркуватий, але "ето прелєстно, прелєстно!" Настроєніє - У-ЛУЧШИЛОСЬ!
|
|
|
|
Синиця
синьоока пташка;)
Фахівець
Репутація: 22
Offline
Повідомлень: 327
Христина Стринадюк
|
|
« Відповідь #89 : 17:30, 28 Квітня 2011 » |
|
Гірким шоколадом залиті твої думки, Не знаєш напевне, як варто поводитись далі. Ти просто кохаєш її. Ти б не міг навпаки. Дарма, що всі спроби сподобатись їй невдалі…
Закоханий, жив нею, бачив у кожнім сні, Прощав їй, писав їй, підносив її до неба. Жорстоко. У відповідь все ж пролунало «ні». Вона не кохає, тому…їй тебе не треба…
І вже не рахуєш давно кількість випитих кав. І музики більше не чути в твоїй кімнаті. Ти думав, що саме її так давно шукав, А їй було просто цікаво тебе пізнати…
Життя розчинилось і втратило будь-який зміст, Гірким шоколадом залиті твої бажання. Ти знаєш напевне: ти справишся. Ти – реаліст. Ти втопиш в собі це своє невзаємне кохання…
І щось там на дні заспокоїтись не дає… А ти вже не той. Ти вп’янів від душевного болю… Ти знаєш, ти віриш, що десь в цьому світі є Кохана одна, для якої ти значишся долею.
Життя розчинилось і втратило будь-який зміст, Але ця зупинка для тебе була не остання. Хоча ти в депресії, стомлений і…реаліст, Ти все-таки віриш у щире взаємне кохання.
І все-таки не розчаруєшся, хай там як. Хмілітимеш може не раз і відчуєш рани, Та знаєш, колись несподівано, просто так Зустрінеш таки неповторну свою кохану…
© Христинка Панчак
|
|
|
|
|
|