KosivArt
Адміністратор
Репутація: 101
Offline
Повідомлень: 6509
|
|
« Відповідь #150 : 16:13, 08 Березня 2016 » |
|
Скоро нова виставка в музеї. Вхід на презентацію вільний
В Косові експонуватимуться роботи львівського скульптора, педагога та мистецтвознавця Володимира Одрехівського — «Скульптура».
На виставці в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини Володимир Одрехівський представляє твори, виконані у бронзі, в період 1989–2015 років. Це композиціі циклів “Народження світла”, “Дороги”, які експонувалися на персональних виставках в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові (1996, 2003, 2010, 2015), Українському домі у Києві (2005), 5-ій та 1-ій Меріях Парижу (Франція, 2003 та 2004), Великих скульптурних салонах у Києві (2007-2012), Залі П’єра Кардена в Парижі (1992), Раді Європи у Страсбурзі (2005), багатьох національних та міжнародних художніх виставках у Франції, Швейцарії, Німеччині, США.
У фотоматеріалах увазі глядача пропонуються твори, створені для публічного простору, такі як монумент «Будителі» (Т. Шевченко, І.Франко та Л. Українка) у місті Стрий Львівської області (1995), пам’ятник Т. Шевченку в Севастополі (2003), паркові композиції «Мрія», «Чекання» та «Сім’я» у місті Віллєн сюр Сен ( Паризький регіон, Франція, 1999 та 2007) та інші.
Автор звертається до нас мовою пластичних знаків, символів, які мають, як правило, узагальнений зміст (“Медитація”, “Ранок”, “Горизонт” і т.п.). Мистецький метод В. Одрехівського полягає не у буквальному відображенні реальної дійсності, а в трансформуванні її через призму власної свідомості та інтелектуально-емоційного сприйняття і у створенні нової – “своєї” художньої реальності. І, хоча роботи митця вписуються в рамки “фігуративної” скульптури, все ж форма людини слугує лише матеріалом, поштовхом для творчих інспірацій та філософсько-концептуальних і формально-чуттєвих пошуків.
Заекспоновані твори можна об’єднати у ряд стилістично споріднених груп. Так, одна частина робіт - це максимально цілісні, узагальнені, переважно витягнуті пластичні конструкції, у яких визначальним стає чистий і величний силует (“Далечінь”, “Вечір”, “Літо”). При такій лаконічній формобудові стриманою є і зовнішньоемоційна складова, а автор зосереджує увагу на внутрішній архітектурній суті об’єкту, який є своєрідною метафорою і втілює певний філософський зміст.
В іншій групі творів присутня виразна пластична динаміка: використовується прийом, при якому “плинна” форма побудована на пульсуючому ритмі активної форми і “антиформи”, тобто її відсутності. Завдяки таким пластичним якостям композиції “Полудень”, “Сім’я”, “Світанок” та інші подібні за стилем відзначаються легкістю і особливим пластичним зв’язком із простором.
Ще одну групу робіт становлять композиції, у яких спостерігаємо моделювання деструктурованого об’єкту за допомогою геометрично-загострених форм. “Крик”, “Переформатування” і близькі їм твори сповнені відкритої експресії, динаміки і неспокою.
Твори В. Одрехівського пронизані особливим поетико-ліричним відтінком. Вони є спробою авторського осмислення різноманітних явищ життя і виконання пластичних еквівалентів – вічної таємниці двох – кохання, незнищенності духу і матерії, яка проявляється у постійних метаморфозах, нерозривній тяглості минулого–коренів – і сучасного-майбутнього, єдності людини і природи, цілісності реального і уявного внутрішнього світів.
«Кожний митець прагне знайти співзвучну часу філософію свого мистецтва, свою форму мистецького висловлення. Як скульптор, мовою пластики я пробую шукати і утверджувати дорогу до духовного світла, до духовної чистоти і внутрішньої гармонії. Для мене особливо важливим є філософсько-етичне дослідження стану і розвитку людської душі, її зросту чи падіння, утвердження у мистецтві віри у силу духовного світла, знаходження своєї дороги до правди.»
Володимир Одрехівський
|