Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний (а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на, державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм.
А кому потрібна ця мета, може тим окремим етнічним меншинам, (які в додаток до корінного етносу разом складають народ) чомусь вкупі мають перетворитись в державну націю, а потім асимілюватись в патріотів? А Ви їх запитали, чи хочуть вони.
Ось вам приклад: в Барселоні два місяці тому була демонстрація, там народ не хоче об"єднуватись в іспанську націю, а хочуть, щоб їх називали каталонцями. "Передові" баски теж прагнуть самостійності і державності.
Ви десь угледіли конструктивність націоналізму. Ну ніяк не може він об"єднати в так звану "державну націю", угруповану з різних етносів, бо по своїй суті, націоналізм виокремлює "свою" етнонацію, а інші "в упор" не помічає, або дивиться на них косо, бо вони "чужі". А може передові татарські націоналісти теж захочуть свою державу в Криму, щоб бути там "державною нацією", а не залишатись етнічною меншиною в Україні.
Якщо називати чорне білим, то воно білішим не стане. Додайте до слова "націоналізм" префікс "інтер-", тоді ваші сентенції набудуть правдоподібності. Або не пишіть дурниць, як іншим радите.