Приїжджали з Києва кататися Карпатами на велосипедах в середині липня, жили в «Райському куточку» - якщо б можна, там би залишилися назавжди! Господарі надзвичайно привітні, зустріли нас таким сніданком, що ми одразу зрозуміли: відпочинок буде вдалим. Садиба стоїть в чудовому місці, має великий сад; свіже повітря, чудові краєвиди - назва «Райський куточок» аж ніяк не перебільшення. Всі продукти у господарів свої, натуральні, годували (і поїли) нас щодня від душі - зранку після сніданку треба було всю мужність в кулак збирати, щоб поїхати на маршрут, а не лягти солодким сном спати просто на подвір’ї. А після важкого маршруту тільки й мріяли, що про смачну вечерю. До Івана варто приїхати просто пожити на натуральній їжі - у місті таких страв ви не скуштуєте за жодні гроші. Окремої уваги заслуговує хитанка
- диво-напій, яким нас пригощав господар, має чудову властивість підіймати настрій і заплетати у вузлик ноги, при цьому залишаючи голову ясною. Навіть наступного ранку.
Для велосипедистів є всі умови: гараж, насос «Керхер» для миття (це додаткова розвага); карту з маршрутами отримали від господаря. Встигали і на велах кататися, і на кониках, і відпочивати, і в Косів пройтися. Коні-гуцулики - одна з частин великого Іванового господарства: невисокі, слухняні і, як кажуть, в горах незамінний вид транспорту. Нам на велах все ж звичніше, але для прогулянки транспорт, і справді, чудовий.
Велокосівські маршрути непогані, найдовші з них виявилися найцікавішими, але ми дуже часто втрачали «чоловічків» маршрутної розмітки, особливо на розвилках їх не вистачало, проте місцеві завжди допомагали і підказували, куди їхати.
В «Райському куточку» провели просто надзвичайний тиждень, і за це щиро дякуємо Івану, його дружині і трьом чарівним дочкам!