Екзоти дощової погодиКоли гуцул запитує «гриби є?», він має на увазі білі, чи то пак «правдиві гриби» — всякі там лисички, сироїжки, козарі, підпеньки для нього ніби й не гриби. Тим паче до «грибів» в його уяві не належать мухомори, поганки та інші отруйні і неїстівні дари лісів, хоча з наукової точки зору все це належить до класу саме грибів, точніше плодових тіл відповідної грибниці.
Дощова погода нинішнього літа мала би сприяти росту білих грибів, і судячи з ситуації на косівських ринках так воно і є, але в Яворові, наприклад, аби знайти білого гриба треба сколесувати добрячу площу лісу — можна вважати, що справжніх грибів станом на третю декаду липня тут ще нема.
Але зате я надибав доволі рідкісні гриби, про які хочу коротко розповісти. Хоча харчової цінності вони не мають, в природі нічого випадкового нема і цілком можливо, що згодом вони знайдуть якесь нетрадиційне застосування — наприклад, в якості лікувальних засобів.
Чи не вперше за багато десятків років надибав дуже гарного квітохвосника (наукова назва Антурус Архера). Чи має він якусь специфічну гуцульську назву я так і не з'ясував, бо всі, кого не питав, цього дива ще не бачили.
Довідник по грибах повідомляє, що «харчового значення він не має», але це дуже рідкісний гриб Карпат, занесений в Червону книгу (зрозуміло, що не через свій малиново-червоний колір). Тож коли зустрінете й ви, в жодному випадку не пошкодьте — хай розсіває спори і множиться. Зріла форма гриба розвивається з яйцеподібного утворення, яке також слід акуратно оминути й не пошкодити взуттям чи палкою.
Інший гриб, який теж у молодому віці має форму яйця, не дуже рідкісний і збирання його законом не обмежується. Кажуть, що доки він яйцеподібний, то навіть їстівний. Так це чи ні — я не знаю, не пробував. Але коли з «яйця» виростає плодове тіло, то його оминає десятою дорогою кожен грибник і просто перехожий через дуже неприємний, зловонний запах. Мова йде про Веселку звичайну.
Веселка росте найчастіше в ожиннику, де інші гриби майже не зустрічаються. Цього гриба широко вживають в народній медицині — водно-спиртову настоянку яйцеподібної фази росту застосовують для лікування шлунку і кишківника, а також при ревматизмі. Останніми роками з'явилися повідомлення, що така настоянка ніби ефективна й при захворюванні на рак, про що зацікавлені можуть прочитати в Інтернеті. Так чи інакше, але до нього (хоч і з неприємним запахом) слід відноситись з повагою — хай ваші чоботи чи палка оминає й цього не дуже поширеного гриба!
Василь Гуменюк, кандидат біологічних наук.
Публікація «Гуцульський край», №31, 1.08.2014 року