Косів: форум міста та району

якшо чесно, то я нічого не читаю, крім усяких там журналів і студентських конспектів... а ви?

Я в неті можу щось читати, але не довго... Люблю філософію)

я ото тепер взяв книжечку гарну почитати "100 самих гучних провалів в історії торгових марок" - книжка супер, правда взяв лише на 1 день((((

Класно...І багато там сторінок?

191, але головне, шо вона толково написана і з висновками до кожного випадку...

Я люблю почитати "Шпіль" або шось про комп'ютерне залізо..

"Шпіль" - це класно, в мене самого колекція ще десь від 2003 року + диски. ;)

Поділитися трохи зможеш? (Дисками)

Якщо конче треба, то які проблеми. Але не на довго і обережно з ними потрібно, був прикрий досвід, блін. ;(

Я теж з дисками обережно.....
Багато грошей в них вклав.....
Я стараюся теж недавати надовго....
Бо то візьмуть або з кінцями або на рік...

А шо художню літературу ніхто не читає?

Хто не читав її в школі зараз тим більше не буде цього робити :)

Це правда! :)

"Google. Прорыв в духе времени" - незвичайна книжка, про історію розвитку самої нестандартної компанії в світі...

Таки купив цю книжку?

звичайно...)))

Останнє що я прочитала в ОФФЛАЙНІ - це три книги Ден Браун: "Цифровая крепость", "Ангелы и демоны" й "Точка обмана". "Код да Вінчі" читала давно.Мені подобається художньо-науковий жанр.
А в ОНЛАЙН я прочитала Древньоіндійський міфічний твір "Махабхарата". До речі дуже цікавий. Єдине, що імена героїв твору просто не можливо запам'ятати. Їх навіть важко вимовити.Якщо б хтось цікавився можете почитати: http://www.centre.smr.ru/win/facts/india/mahabhar/mahabhar_00.htm

ти попробуй вимовити прізвища гравців збірної Литви по футболу - теж будеш конфужена))

Не спорю. Тим не менше їхні прізвища не мішають їм вигравати з легкістю в нас. ЯК НЕ ШКОДА!!!

Перегляньте всі, кому не ліньки!!! Хоча б "вступ". Я думаю така річ варта уваги!!! Не дивлячись на російську мову!!!

http://ukrlife.org/main/evshan/moxel.htm

просто вражаюче,no more comments :acute:

Є у Всеволода Нестайко книжка для молодшого шкільного віку "Тореодори з Васюківки". Мені ту книжку порекомендував дядько, якому майже 40 років. Він коли її читав, то сміявся аж заходився. Ви не уявляєте з яким захопленням я її читала і як сміялася. Якщо у Вас не буде настрою, а під руками попадеться ця книжка, то повірте мені - Ви не пожалієте!!!

Памятаю таку, читав ще в школі :)

Ага, я також ii декiлька разiв перечитував у дитинствi

Вирiшив преглянути i знайшов там лекцii стосовно ОУН УПА. На бiльш повнiше викладення матерiалу я ще не натикався, допомогло розставити крапки над i в багатьох питаннях...(Скiльки раз я дискутував на цю тему не знаючи матерiалу... зараз аж соромно :( )
http://ukrlife.org/main/evshan/firov_oun_upa_ua.doc (http://ukrlife.org/main/evshan/firov_oun_upa_ua.doc)

Дякую за лінк, Влад, матеріал сильний.

Так, Влад - молодець, що знайшов   :good:! Я от взагалі не лазила по тому сайту, тільки Белінського читала. Такі речі потрібно якось побільше поширювати серед людей!!!

 :blush: :blush2:

Дочитую зараз Владимира Истархова "Удар русских богов" - про масонів та інших жидів.

До речі, хто порадить лінк на книжку "Моя боротьба" Гітлера, але з хорошим перекладом?

Стас, тут на російській. Але може хтось щось краще підкине.
http://gitler-adolf.bookru.net/lit/mein_kpf/1.html

Дякую.

Вкотре взявся за Дейла Карнегі,ніяк не міг дочитати до кінця,тим більш ,що треба читати дуууже уважно,якшо хочеш щось для себе почерпнути...

Карнегі? :bad: Читай краще про УПА :good:

Шось ми з тобою напевне про різні речі говоримо,бо я особисто ніяких паралелей між книгами Карнегі та історією УПА не бачу...

Borowed, моя тобі порада, якщо тобі не йде Карнегі, то не читай його. Попробуєш пізніше. А то ніякого толку з твого читання не буде. Взагалі, бажання до книжки пропаде. Я от наприклад визнаю про те, що я не читала Достоєвського "Злочин і кара". Я почала, але пан Раскольников в мене викликав тільки відразу. Я просто до життя ставлюся реально. І якщо в нього "рве дах", то це його проблеми, пішов на роботу, знайшов собі якусь подружку і т.д. А ні - вбив невинних людей для самоствердження. Можливо років через 5 я буду думати по-іншому. І 100% візьмуся знову за ту книгу. Але зараз який сенс мені її читати. До речі, аналогічну реакцію в мене викликав "Парфюмер". А Вам як?

Я не провожу ніяких паралелей, просто раджу з власного досвіду не читати Карнегі, щоб не стати таким роботом, якого він описує у своїх книжках.

Стас, мені здається, що ти не правий тут. Читати можна все. Тільки потрібно розуміти, що ти читаєш. Я б на твоєму місці порадила сильно не задумуватися над змістом!!!

А для чого тоді читати, якщо не задумуватись над змістом?

Для того, щоб бути в курсі. Можна робити свій висновок, який не допустить того, щоб читач "став роботом". Він, фактично, ознайомиться з твором, але не буде сприймати його настільки, щоб ходити пару днів, думати і слідувати йому.

Я просто вважаю, що читати можна все.

На все просто часу не вистачить ;)

якраз над такими книжками задумуватись треба,ця людина добилась успіху в житті саме завдяки принципам,описаним в цій книзі.Хоча ....Особисто твоя думка рвзниться від моєї,і я не збираюсь переконувати в протилежному....Хоча таки про УПА ти загнався) :)

Добре, залишимось кожен при своїй думці і не будемо флеймити  :)  :drinks:

До речі про Карнегі - людина вчить нас,як навчатись на своїх помилках за рік,а не за 10...От і все,рано чи пізно ти б до цього прийшов і без нього

Дуже цікава книга Любка Дереша "Культ", а ще - Марії Матіос "Солодка Даруся". Останні що я прочитала...

Я читала Любка Дереша "Поклоніння ящірці". Досить, як би то сказати, оригінальний автор. Цікаво!!! Хоча я більше люблю класику. :)

Закінчила читати "Брати грому". Бомбова книжка. Коломийське видання доречі;) Зараз читаю Юрія Андруховича "Таємниця". Такий собі напівоповідковий напівбіографічний роман. Про життя українських студентів за часів совдепії. І про те як не любили людей які хоч трішки відрізнялися від системи - не доносили, не слухали російську попсу, носили джинси і довге волосся, читали заборонену літературу і висловлювали свої власні думки вслух.  Тобто,  відрізнялися від сірої маси. Досить цікаво. Раджу;)

Зараз перечитую "Антисуржик. Вчимося ввічливо і правильно говорити" Олександри Сербенської.

З передмови: "Відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнання та освоєння народної моралі, етикету, культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатись, спілкуватись, поводитись в суспільстві? Сподіваємось, що на ці запитання, хоч якоюсь мірою, дасть відповідь цей посібник, покликаний сприяти усуненню деформації української літературної мови, яка на всіх рівнях - лексичному, фразеологічному, граматичному - повинна допомогти підвищити рівень мовленевої культури."

Ось для прикладу кілька фраз:

Неправильно	Правильно
Я стіраю на кухні	Я перу на кухні
Купила утюг, глажу більо	Купила праску, прасую білизну
Дєвочки, спати!	Дівчатка, спати!
Дивись, який йожик!	Дивись, який їжачок!
Голольод!	Ожеледиця!
А де тут общежитіє?	А де тут гуртожиток?
Прівєт!	Привіт (здоров, гаразд)!
Пока!	До зустрічі!
Там велика очередь	Там велика черга
Згущонка	Згущене молоко
Укроп по чому?	Кріп по скільки?
Страдаю частим головокружінням	Маю часті запаморочення
Щебйонка	Щебінь
Юбка	Спідниця
Стіральний порошок	Пральний порошок
Продовження буде	Далі буде

А ви часто кажете "Прівєт!" коли вітаєтесь? ;)

Кому, як не нам самим чистити нашу мову!!! Дякую, Стас!!!  :thank_you2:

Єдине, ну ДУУУЖЕ люблю я "Згущонку" :in_love:, а от "Згущене молоко" вже не таке смачне!!! І мені здається, що якщо я буду вживати перше слово, то від цього моя любов до України не зменшиться!!!  ;)

Ну коли спілкуюсь рос. мовою, то кажу Привет;)), але коли приїзджаю в Косів, зустрічаю когось зі своїх друзів - а вони мені нарозспів "Прівєєєєєт", то прибила би. Ну не звучить оте "Прівєєєєт" в устах людей які збираються дальше спілкуватися українською. ;)))))

 :offtopic, але дуже трошки ...  :)

Сидить гуцул  над могилою свого сина та й плаче:
- Йой, синку, та коли ти народився, то я мамі хустку червлену подарував! ...
А коли ти пішов до школи - то тобі портфелика на ремінцях!...
А коли до столиці поступив - то найкращого баранчика  ректору приніс...
А ти, СКОТИНО, приїхав домому і мені кажеш - "Здравствуйте, папо!"  >:D

Я ці "Прівєєєти" терпіти не можу! І так само не люблю і жорстко обс...раю наших обмаскалених косівчан!
Ну що, тяжко сказати "Доброго ранку" ? Чи "Доброго вечора"
Не знаю чи називати тут дівчат, з якими я спілкуюся в Києві, але таки вони  тикають собі пір"я в одне місце і як мавпенята копіюють гламурних баришень - з яких всі сміються... 
Бо воно, перепрошую - в соломі спить і зубами чухається, але з себе "Ста-а-алічную дєвушку" корчить.
Мені одна дівчИна в Косові мозги парила, розповідала, що працює в агенстві моделлю і мусить розмовляти на російській мові - ну не розуміють її на роботі! Бідаха!
А мені так за себе встидно було - думаю, оце у неї життя!
А я з двома дітьми, з псами-котами, вічно в банєках і пеленках...  не живу - а існую...
І я їй  вірила - бо вона файна і пристойно одягнена була.
Російську ще не вивчила а українську не забула - і вона таким диким суржиком розмовляла! Страшно було слухати! Але блистіла і переливалася розповідаючи про поїздки за кордон!

Але коли я випадково цю "модель"  побачила на парапеті на Либідській з масажорами і китайськими тапочками - я чуть не впала!
Вона мене також побачила і кудась шуганула в бік, щоб заховатися.
Але я зробила вигляд ніби не помітила її - бо шкода стало...
Та чи мало у нас людей котрі їздять до Києва "кубики дров" возять! Всі якось нормально до цього ставляться і не цураються - бо встидно вкрасти, а не заробити!

Я дуже стараюся розмовляти українською мовою, але з нашим гуцульським діалектом. Хоч іноді у мене пролітають "перли" - але то несвідомо  :nenayu
І за десять років у Києві - я без потреби слова не сказала російською.

 

Не в тому діло якою мовою ти говориш, а як ти нею говориш. Українська мова дуже гарна, чому б не продемонструвати це зайвий раз? А то так, ніби немає чим пишатись..
  Зараз, доречі, читаю Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо?". Дуже цікава книга, всім рекомендую.

Я про неї багато чула!
А Ви маєте електронний варіант?  :coffee

о.....прочитав "Кафку на пляжі" Харукі Муракамі.Хто пробував?

Читаю Ю. Шилова "Пути Ариев".
Українські кургани старші від єгипетських пірамід, українські боги старші грецької міфології, індійська культура - це робота українських пращурів, які переселились туди з низин Дніпра...

Стас, в мене викладач в інституті є Шилов. Старший дідок, сильний історик, археолог, один із засновників музею під відкритим небом Переяслав-Хмельницького (щось накшталт Пирогово). Він нас возив на екскурсію туди і це все розповідав. Так що я підозрюю, що він і автор цієї книжки одна і та ж особа, але мене дивує, чому вона російською мовою. Він нам доводив, що місто Єрусалим засноване українцям, а Ісус Христос родом із Західної України (хоча я це чула ще коли в школі вчилася). Також йому стоїть пам'ятник десь в Центральній Україні.
Шилов проводив розкопки дуже багатьох курганів. І розшифрував одну зі старослов'янських легенд про праматір, яка зображена на маленькій картинці. Тоді не було письма, а писали просто палочками і рисочками. Він розповідав, що досліджував її 18 років. Дуже цікавий дядько. А, ще розповідав, що наші кургани зображені на картинах одного відомого художника, який шукав Шамбалу (Я забула його прізвище, пошукаю, напишу).
Так що, Стас, даш мені почитати??? Я таке дууууже люблю. Буду дома десь через 2-3 тижні протягом 5-7 днів. Я вспію прочитати і повернути!!!

Добре, передам Лесі Іванівні :)

Один з найвідоміших художників який був в Російській експедиції - Микола Реріх. Більше відомих художників у подібних експедиціях участі не брали. А таких експедицій було аж 2. Наша і німецька (Гітлерівська).

Точно!!! Дякую, Марінка!!!

Стас, дякую за книгу :!: :thank_you2:

Йо ;)

Марії Матіос "Щоденник страченої"прочитала по новім 2009 році(досі не можу відійти,ввела мене Матіос у роздуми)...ЩЕ хочу прочитати Матіос "Солодка Даруся",за яку авторка отримала Шевченківську премію,"Життя коротке"...
Недавно прочитала Матіос "Містер І Міс Ю-ко" - політизований маразмик з розряду фентезі.В цьому творі занадто багато протилежних співставлень.
Колись давно прочитала Лєрмонтова "Герой нашого часу" - справив на мене велике враження.Досі під ним.Йшла мова в творі про вельми тонкого знавця жіночої незбагненної душі і натури.Шик.
Найбільше запам*тались такі твори І.Франка "Перехресні стежки",Франца Кафки "Перевтілення",Альбера Камю "Подорожній,коли прийдеш  у Спа...",Нечуя-Левицького "Микола Джеря" і ряд інших...
Переконана,що за рік мінімум ОДНУ книгу на три сотні сторінок  стандартного формату слід прочитати.
Моя повага ТИМ,що в умовах російськомовного населення зберігають дар українсбкої мови і дбають про нього.
Хотіла би ще прочитати Матіос "Солодка Даруся"(по розповідях мами-твір в нашому дусі не без гумору),
Євгена Гуцало "Голодомор",
поезію Калинця....
...
Не хотіла би прочитати "Майн кампф" Гітлера-план загарбання світу і знищення сімейства націй. Цікаво чи Беніто Мусоліні теж щось схоже написав,Сталін?
Багато хотіла б прочитати,але часу обмаль.
Намагаюсь знаходити для таких справ час.
Інакше-поступове зубожіння.Недарма ніхто нічого не дописує на цій сторінці

Я, до-речі, Марії Матіос ніколи нічого не читала. Треба буде. Я з останнього пробувала "Граф Монте Крісто". Вже три рази починала читати. Щось не йде. Хоча в принципі книга обіцяє бути цікавою.
Трохи балуюся зараз Агатою Крісті. Перечитую зараз "Murder in Messopotamia". Прада роблю це в маршрутках. В моїх довгих поїздках на роботу і додому. Бо більше часу вільного знайти не можу. :(

Від постійного коливання в громадському транспорті  мене...нудить.
Але й справді важливим є сам процес читання!
В основному люди нададуть перевагу посиденькам з друзями,просиджуванню за комплютором і т.д.Аніж читанню..

Читала я "Солодку Дарусю"... признаюсь чесно, я плакала.... занадто перейнялась тим всім....  взагалі люблю Матіос, пише вона якось по особливому... а ще мені подобається оформлення її книжок...
а ще полюбляю Дяченків, Дереша, Дністрового.... інколи можу Карпу чи Покальчука почитати... то залежить від настрою)))
О! файна книжка К. Скрябіна "Я, Побєда і Берлін" :)

УУУУУУУ, Стас! це другий удар Вами по мині (після Кастанеди). КАКІЄ ЛЮДІ!!!!!  Дякую, шо Ви єсть!!!

А я дуже люблю в Косові книжки куплять в "ПРОСВІТІ". Там обично продає їх САМ Богдан Ілліч Радиш-Маринюк ілі його дружина Євдокія Олексіїївна.
Так я там про ростєнія кнігу купила нидавно Михайла Городенка, в "Писаному камені" відана. І вот там така мова кумедна, ни знаю, шо в писаному камені за редактори літіратурні--пише, як говориться, напр.:"напиток, як кофе" і т д.
А вопше кніга полєзна, там про всякі психотропні і галюциногєнні ростєнія, шо в Карпатах ростуть пише.

останне, що читала Мінаєва "Телкі". автор пише дуже легко, 600 сторінок за 3 дні, при тому, що працюю та вчуся ще. але пише так правдоподібно, що переживаєш все те, що й герой

А я взяла нині величезну книгу (на більш ніж 1000 сторінок), читаю її, читаю, вже чекаю коли буде кульмінація, а її все немає і немає...(( І вже читати якось не дуже цікаво (сама книга така собі, тільки цікаво, який фінал буде)

Прочитав «Поле крові» Лесі Українки з коментарем Воєслава Кобзи.
До речі, в інтернеті цієї книжки чомусь нема...
Ось кілька слів з неї:

ЗРАДЖЕНИЙ  ІУДА  І  ЛЕСЯ  УКРАЇНКА
(Лесине „Поле крові" з коментарем Воєслава Кобзи)

Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду.
Як я ними увінчаюсь,
То поетом вже не буду.

Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.

Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!

Тож підіте і скажіте,
Що поки я буду жити,
Не подумаю довіку
Зброї чесної зложити!

В колоніальному Київі 5 січня 1911 року християнська держава (російська імперія — попередниця сучасного содружества нєзавісімих госу-дарств СНГ) арештувала антихристиянську драматичну поему Лесі Українки „На полі крові". Цю поему щойно надруковано в 12 номері журналу „Літературно-науковий вісник" (ЛНВ) у грудні 1910 року.

Журнал конфісковано, а редактора притягнуто до суду (академічне видання те. Лесі Українки в 12 т.,, т. 12,   ст. 626, 627).

Жандармерія (дбайлива бабуся своєї онуки — служби безпеки України, СБУ) притягла б і Лесю. Буквально притягла б. Важкохвора Леся з 1887 року (з 16-річного віку) не могла ходити без сторонньої допомоги, — ходила на двох милицях; не могла рівно сидіти, ні на що не спершись; лежати могла тільки на спині. Рухалась по хаті лазячи. Втім, жандармерія Лесю не притягла.

На Лесин порятунок працювали всі обставини: час (у вихідні не працюють пошти і суди), далека відстань від Київа, посада чоловіка, погода, ейфорія зимового циклу свят — новорічних та православних різдвяно-хрищенських вакханалій.

Саме в цей час, коли в Київі розпочався судовий процес над Лесею та її твором, 11 січня Леся вирушає з Кутаїсі (тут Лесин чоловік обіймав посаду державного службовця) до Батумі, а звідси 14 січня — до Єгипту. Снігу на Кавказі насипало так щедро, що без лопати годі було пройти навіть судовому посильному з повісткою для Лесі...

Віддалившись від „лагідних" християнських берегів, 3 лютого Леся писала матері:

„...Нарешті я добилася до Стамбула — після 10 днів розпрепаганої їзди, Добре, що ніхто не міг поїхати, щоб мене проводжати в Єгипет, бо все одно помогти мені на пароході ніхто не міг би. До Батума і на пароход мене провів Кльоня (Лесин чоловік Климент Квітка, ласкаво Кльоня, — прим. В. К.), і се було дуже важно, бо я сама не добилась би крізь сніги до парохода, а Кльош знайшов якихось людей, що прокопали дорогу, і вів мене, майже ніс на своїх плечах..."

Сьогодні в нео-жидо-християнській (незалежній) Україні Леся Українка і її антихристиянські твори не арештовуються, — Леся спочиває у Вічності, а її христонеугодні твори не видаються і не перевидаються. Ті з них, що надруковано в попередній, жидо-совєтський період, — замовчуються.

Особливо „На полі крові", „Руфін і Прісцилла". Їх ніби не існує. На них українським школярам не вкаже жоден учитель. Не вкаже навіть якщо йому, вчителю — коли він був ще студентом — вказав український професор. А професор, особливо незалежний, не вказав.

На війні як на війні. Воюючи з жидо-християнізмом жидо-большевизм брав собі в союзники Українську Рідну Віру.

Для пропаганди гнобленої християнізмом Української Рідної Віри, та для розвінчання (і нищення) гнобителя, найбільше зробила саме Леся Українка.

Саме за часів большевизму духовну спадщину Лесі Українки найбільше друковано, театралізовано, екранізовано; поставлено опери, балет. 72 рази Лесин шедевр на тему українського нехристиянського світогляду „Лісова пісня" поставлено в усіх обласних драмтеатрах совєтської імперії та за її межами — в Алжирі, Чехії, Словаччині. Чого не скажеш про еСеНГєтську імперію та її складову частину —   незалежну (неохристиянську) Україну.

Відкиньмо Ісусові чуда — вони вкупі з воскресінням (а віра у воскресіння характеризує саме жидівську секту фарисеїв на противагу секті саддукеїв) приписані Ісусу для перетворення його з активіста жидівської фарисейської партії Ізраїля на прапор (на бога — для наївних) жидівської всесвітньої фарисейської (християнської) окупантської партії. Функціонери цієї партії виконують за сумісництвом ще й жрецькі функції.

Супроводжуймо Лесю. Наші міркування, — а вони позначені В. К„ — перегукуються  з   думками   сміливої дівчинки.

Іван Франко про Лесю Українку:

„ ... Умови нашої літературної праці такі важкі, а особисті відносини авторки зложилися так сумно, що ми ледве чи діждемося від Лесі Українки всього того, що вона могла б дати нашому письменству... Леся Українка перша і одинока вміє опанувати широку скалю почувань, від тихого суму до скаженої розпуки і мужнього, гордого прокляття... Від часу Шевченкового „Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини... Пригадаю цілий ряд французьких поетів сатаністів, неокатоликів та декадентів-неврастеніків, у котрих поезія була виразом їх власних нервових та психічних хвороб. Наша авторка безпечна від такої генералізації. У неї тіло хворе, але душа здорова і думка ясна.

Власне страждання не заслонює перед нею ані краси природи і тих розкішних мрій, які навіває краса, ані краси, спокою і щастя інших людей... Ще раз повторяю: читаючи м'які та рознервовані або холодно резонерські писання сучасних молодих українців мужчин і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та смілими, а при тім такими простими, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну (Іван Франка „Леся Українка")

Доповнимо доктора філософії Івана Франка, котрий не дожив до жидо-большевицького (комуністичного) антихристиянського періоду, і далі, до нео-жидо-християнського, — Україна не чула і не чує сильного, гарячого слова сеї слабосилої, хворої дівчини. Не чує через заглушення пропагандою всесвітньої окупантської ісусістичної партії.

ух ти......... а ти в нас що,  послідовник Ладо? ;) .... я думала, що таке вже себе пережило, і відпрацювало... та й кануло в Лету;)

шо за ладо?

Дуже люблю читати на історичну тематику,особливо цікавить період 2-ї Світової Війни.

З останніх книжок найбільше враження отримав від книги Белінського "Страна Моксель".Всім,хто хоч трохи цікавиться історією дуже рекомендую,проливає світло на походження "братніх" російського і українського народів,та багато інших фактів.

https://forum.kosivart.com/index.php?topic=18.15 (https://forum.kosivart.com/index.php?topic=18.15)
Я вже в цій темі давала лінк на "Страну Моксель", але не всі мене зрозуміли...........  :)

Більш за все люблю читати Жадана. Трохи меньше Андруховича та Любка Дереша.
Книга Марини Левицької "Два Фургони" - останнє з того що я прочитала и що мені сподобалось. Також недавно читала "Крейзі" Беньяміна Леберта. Сподобалось.

Прочитав «Захара Беркута» Івана Франка — тоді князьки Україну продавали, тепер президенти з прем’єр міністрами...

До речі, горяни тухольці, як пише Франко, були язичниками.

Це не новина,гуцули також ще такі.
Файний твір.

Ше читаю Франка — «Лель і Полель» чомусь нагадав Драйзера...

а "Перехресні стежки" Франка хтось читав?
Такий собі шедевр!
«Лель і Полель»не читала

Читала в школі. Зараз варто було б ще раз прочитати.
Зараз осилюю Генріха  Манна "Молоді літа короля Генріха VIII". :)

Напишеш своє враження про прочитане.

Генріх IV

:) То я ще вчора дивилася "Тюдори", а там про восьмого Гєну. Вибачайте... )))

А в мене в книжці IV .

Гарт Гілмор «Біг заради життя»
Кожен день тре бігати хвилин 30, але повільно.

і, бажано, увечері.

це вже не так важливо, як кому зручніше і краще.

Мэт Хейг - Крупнейшие ошибки брендинга. 100 самых громких провалов в истории торговых марок  :bu

Іздрик "АМ"

Роберт Кіосакі "Бідний батько, багатий батько".

Ф.-С. Фіцджеральд "Великий Гетсбі" (Great Getsby)

М.В. Ахундова «История Фредди Меркьюри»

К сожалению, клевета и нелепые домыслы скрыли от нас настоящего Фредди. Серьезный разговор о личности Фредди Меркьюри и его влиянии на мировое искусство заменен бульварными порнографическими романами, а музыкальный, философский и искусствоведческий анализ его творчества — весьма странными, а нередко и просто возмутительными оккультными и сексуальными "толкованиями". Но вечно так продолжаться не может.

Эта книга — попытка иного взгляда на жизнь и творчество этого великого человека. Вы узнаете совсем другого Фредди Меркьюри, не похожего на привычный образ истеричного завсегдатая гей-клубов. Вы увидите нежного, чувствительного и благородного человека, боровшегося и страдавшего в нашем жестоком мире. Сын древнего и загадочного народа, он добился успеха и признания в чужой стране — и заплатил за это страшную цену. Ему пришлось пережить одиночество и предательство. За добро ему платили злом, за благодеяния — неблагодарностью. Считается, что судьба была благосклонна к нему — на самом деле она была очень жестока. Не понятый при жизни, он был оболган после смерти. Его уникальное наследие незаслуженно причислено к поп-культуре и разворовано десятками бездарных подражателей. Его песни и видеоклипы, многие из которых достойны богословских трактатов и научных диссертаций, воспринимаются как забавная мишура и позерство. Он посмел проповедовать зороастрийские идеалы многомиллионной молодежной аудитории — и обрек себя на ненависть, насмешки и безвременную смерть. Он отказался платить за успех телом и душой — и заплатил за свою принципиальность жизнью и репутацией. Его жизнь окружена ореолом лжи, ненависти, скандальности и грязных сплетен. Будучи самым достойным представителем рок-культуры, он был представлен худшим человеком на свете.

Почему это произошло, и почему жизнь, смерть и творчество Фредди Меркьюри продолжает оставаться тайной, вы узнаете, прочитав эту книгу — смесь культурологического эссе, религиозного трактата и журналистского расследования.

Перед читанням бажано качнути пісні і кліпи «Queen».

а як же гугл? ;)

а шо гугл?

не читав ше?

не зрозумів жодного запитання

я дав тобі книжку "Гугл: Прорив в духє врємєні"... ти її не читав ше?
якшо не зрозумів... в мене є підозри шо нє... а взагалі та книжка ше жива? )

аа, ні, ше не читав

А я дочитую "Сутінки" Стефані Маєр  :!:  :) Точніше четверту книгу "Світанок".

Ось недавно перечитала свою улюблену книжечку Леоніда Тендюка "На коралових атолах" ))

а зараз от за Дереша взялась)
"Поклоніння ящірки" ніби нічо так... ну як весь Дереш

Я ото на днях прочитала, можна сказати на одному диханні, роман Люко Дашвар "Мати все" і практично відразу побігла в книгарню за ін. творами. Вибрала найперший - "Село не люди", але ше не читаю, хай вляжеться після попередньої. Буду домучувати "Гамівну сорочку" Лондона...

Прочитав. Автор Девід Вайз. Книжка про історію створення і розвиток найбільшої інтернет-компанії. Не дуже сподобалась, тому що дуже мало інсайдерської практичної інформації по проектах. Автор просто намикав статті з інтернету та газет і подав це все у вигляді книжки.

Ось книжка «22 закони создания бренда» Лори и Ела Райс сподобалась більше. Це, фактично, збірка цікавих фактів з розвитку найбільших світових компаній і брендів. Як правильно назвати і розвивати бренд, як вести правильний маркетинг і т.д. Я й не знав шо «Доміно» — це була перша мережа піцерій у штатах, а БМВ колись випускали легкові фургони і чому Акура і Лексус не назвали Хонда ультра чи Тойота престиж.

За книжки дікувать Віталю :)

Стас,я теж не знав))

шо серйозно? :) а хто тоді назву придумав?

Я придумав,була купа варіантів,від малібу до санта-фе,дольче віта  і т.д.Зупинились на доміно.
За америкосів не чув,чесслово,якби знав - напевне не назвав би так.))
Та й походу попробуй щось в наш час придумати,воно ,як правило,десь уже кимось використовувалось.

:offtopicнормальок назва, лиш на презентації тре було запустити двіжуху з багато вішок доміно, ну і в елементах декору добре б було пару здорових фішок замутити.

або щось типу:

Фредерик А. Максвелл "Этот негодяй Балмер или человек, который управляет "Майкрософтом"  :blush2:

І. Єфремов "Лезо бритви". У книжці з різних сторін розглядають красу. Красу тіла, красу природи, красу світу. Є там така фраза - відчуття справжньої краси схоже на прохід по лезу бритви над прірвою, один невірний крок - і істинна краса зникає...
лінк на уривок з книжки - http://www.clubochek.ru/lib.php?rat=9&dog=16 (http://www.clubochek.ru/lib.php?rat=9&dog=16)

Ірен Роздобудько "Шості двері"

Джек Лондон (вибране)

Ліна Костенко "записки українського самашедшого"

Мишель Уэльбек - "Платформа"

П.С. Завжди читаю кілька книжок одночасно (бажано різних жанрів і тематики)

раніше Ден Браун "Втрачений символ"
потім mASIAfaker (І. Стогоff)
зараз Ярослав Гашек. Походеньки бравого солдата Швейка.

Хi-хi :rofl:
А я читаю "Легкий способ бросить курить". Вже мiсяцiв 5 читаю, по однiй сторiнцi..., потiм вертаюся в читалцi на попередню книжку.., потiм жiнка гррр onass.., ще одну сторiнку.., вже сторiнок 20 прочитав :)

і як результат? допомогло кинути?

не помогло( але там ще багато сторiнок лишилося, подивимося хто буде швидшим- Карр чи жiнка))

Ричард Брэнсон "К черту все! Берись и делай!"  :bu

Карлос Кастанеда за 90 минут

Побачив файл й трошки... Як це Кастанеда за 90 хвилин? oh
Виявилося- цiкаво. Така собi книжечка "про", для тих хто не в темi, колись була така хрестоматiя в школi, де розказували "про"

О, та! То ціла сєрія таких брашур є, там всякі Ніцше і Феєрбахі тожи за 90 мінут! Дивіцця, як багато тепер можна вспіть познать за одну чєловєчєську жизнь))

Роберт Кийосаки, Шарон Летчер "Квадрант денежного потока"  :bu

Перечитую Лукьяненко (http://flibusta.net/a/1801) , серiю про Трiкса, гумор +500

А я зараз перечитую Р.Л. Стівенсона. Почала з школи "Острів скарбів" - так якось приємно читати... Потім перейшла до "Владелец Баллантрэ", зараз вже читаю "Потерпевшие кораблекрушение" - поки що непогано.

:good: Читайте класиків, вони актуальні і зараз. Гашеку за Швейка :applauds

Стивен Кови "7 навыков высокоэффективных людей" - буде перша книжка яку я прочитаю з мо-біль-но-го :ce

щойно дочитала книжку Дари Корній "Гонихмарник"
дуже сподобалась! щось таке цікаве і містичне)  :good:
раджу почитати!

«Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії...»  - правда)  :)

Читаю новели С.Цвейга - неможливо відірватися  :coffee

беруся за біографію Джобса (найбільш продаваєма книжка минулого року:) )

Місяць тому прочитав книжку Мирослава Дочинця «Многії літа. Благії літа» (заповіді 104-річного карпатського мудреця — як жити довго в щасті і радості).
Але зараз берусь перечитувати ще раз, бо дуже багато корисної інформації запаковано в такий формат.

Я не опишу книжку краще, як це зробив в епіграфі доктор мед. наук В. Білоног:
«Маємо унікальний осмислений і пронизаний істинною духовністю устрій життя однієї людини. Людини звичайної і водночас незвичайної. Це не просто безцінні крихти набутих знань і вмінь мудрого старця, це Система. Вибудувана на тонкій інтуїції і вивірена 100-літнім досвідом, вона з користю прислужиться кожному, в тому числі великою мірою і нам, медикам. Це свіжий струмінь у сучасні дієтологію, валеологію і людинознавство. Уважно і вдумливо це слід читати і перечитувати, неначе дрібнимим ковтками п’єш живу воду».

Книжка була в книгарні Косова або можна замовити поштою в автора напряму (mido.mukachevo @ rambler.ru)

В кого поболює спина чи по роботі багато сидить рекомендую прочитати книжку лікаря Сергія Бубновського «Остеохондроз — не приговор!».

В книзі є опис і фотографії простих та ефективних вправ, які бажано робити навіть для профілактики. Болить спина? Роби вправу, а не ковтай пігулку!

Розжився на кіндл, перша книжка яку з нього прочитав "Как сдвинуть гору Фудзи" Вільма Паундстоуна. Думаю Панді, ящо ше не читав, має сподобатись.

дякую, забрав, хоч маю в айбуксі ще цілу гору непрочитаного :)
останнє, що прочитав "Доставляя счастье" Тоні Шея - дуже цікаво і корисно :bu

почав читати Айн Ренд "Атлант розправив плечі"
а сьогодні знайшов в коіску таке от чудо :bu

[вкладення вилучене Адміністратором]

А де знайшов чудо? А то я в Станіславові в пятницю неміг знайти .

В Косові на пятачку, він там один був. Сьогодні друг у франику купував, на 2 грн дешевше, як у нас :crazy:

«Дикі люди Європи» — о, там є шось про Карпати? :)

Є стаття про нашу маланку

National Geographic Україна вперше виходить з українською обкладинкою, має бути цікаво :bu

ухти як цікаво!

Ще би виклали цей номер в пдф..