Косів: форум міста та району

Косів => Балачка про місто => Тема розпочата: Шмайсер від 15:48, 10 Квітня 2012



Назва: Косів у воєнні часи
Відправлено: Шмайсер від 15:48, 10 Квітня 2012
Потрібен матеріал терміново про Косів в часи другої світової війни.
Дякую!


Назва: Re: Косів у воєнні часи
Відправлено: KosivArt від 17:16, 10 Квітня 2012
1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. Вже через два тижні Косів заповнили втікачі з заходу. Декілька днів тут перебували президент Польщі Іґнаци Мосьціцкі, прем'єр Складковські та уряд, розташувавшись у віллах і пансіонатах. Автомобілі втікачів стояли суцільною колоною від Пістинського лісу до мосту на Черемоші, де був перехід до Румунії. 17 вересня Червона армія за домовленістю з нацистською Німеччиною вдарила полякам у спину.

22 вересня до Косова вступили червоноармійські частини, яких прихильники соціалізму вітали на центральній площі, спорудивши арку, увиту зеленою гірляндою та увінчану червоними прапорами. У місті (в пансіонатах, закладі Тарнавського, на Саліні) заквартирував червоноармійський полк. Встановлено новий режим: припинено видання всіх дотеперішніх газет, заборонено всі партії і громадські організації, націоналізовано підприємства, запроваджено нову шкільну систему. Майже щодня проводилися мітинги, на яких оратори, насамперед колишні члени КПЗУ, дякували «великому Сталіну» за визволення, а червоноармійці з трудом читали шпаргалки про небувало заможне і щасливе життя в СРСР і обіцяли, що незабаром воно настане й тут.

Насправді з'явилися тут нечувані раніше «оґонки» (черги), бо крамниці спорожніли, довозу товарів не було, а наявні забирали «совіти», як називали приїжджих зі Сходу партійних і радянських урядовців. Позитивним було переведення шкіл на українську мову навчання (однак права навчання рідною мовою позбавлено поляків та євреїв), здійснення загальної початкової освіти, відкриття двох середніх шкіл, ліквідація неписьменності, заснування промислової школи гуцульського мистецтва. Та незабаром почалися арешти, вивезення на Сибір, вишукування «ворогів народу». Запанував страх перед НКВД. У новій владі розчарувалося навіть багато колишніх членів КПЗУ.

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. Червоне військо відступило без бою, висадивши в повітря збудований у 1938-39 рр. прекрасний Банський міст та склади амуніції на Саліні. Декілька днів у місті не було влади, населення розтягало залишені військові склади. Декілька бомб на місто скинув угорський літак, були жертви.


Назва: Re: Косів у воєнні часи
Відправлено: KosivArt від 17:17, 10 Квітня 2012
1 липня у місто вступило угорське військо, яке цього разу городяни зустрічали на перетині Пістинської вулиці з головною. Згодом прибули німецька поліція та гестапо, була створена допоміжна поліція з українців. У жовтні 1941 р. проведено першу «акцію» — масовий розстріл євреїв гестапівцями з Коломиї. Упродовж 1941 — 1942 рр. усі євреї були знищені або депортовані. Нацистський режим відзначався жорстокістю. За будь-яке порушення запроваджених правил (наприклад, заборонялося без дозволу зарізати свиню) загрожував розстріл або ув'язнення в концтаборі. Близько 500 чол. вивезено до Німеччини на примусові роботи. Ліквідовано середні школи.

У 1942 р. панував голод, люди ходили пішки по зерно аж за Дністер, але часто німці відбирали те, що там вдалося дістати в обмін на цінні речі чи одяг. У 1943 р. розпочато створення дивізії «Галичина» у складі військ СС. Частина молоді вступила до неї добровільно, вбачаючи в ній зародок майбутньої української армії, але немало було тих, кого забрано примусово. З'явилися «лісовики» — українські партизани, які нападали на німців. Того ж року відбувся рейд партизанського з'єднання С.А.Ковпака, який дуже стривожив німців. Ковпаківці проходили й біля Косова.

Німці втекли з міста в березні 1944 р. Декілька тижнів у місті не було влади. Потім підійшли й обладнали оборону угорські війська, а згодом і радянські. Встановився фронт, який стояв тут з квітня по серпень 1944 р. Угорська артилерія постійно обстрілювала місто з позицій у Городі та Соколівці, чинячи значні руйнування. Більшість населення залишила місто, одні пішли в гори, на зайняту угорцями територію, інші до Рожнова. Лінія фронту проходила від Кут по Яблунів по перших пасмах гір, зокрема в Косові — під Голицею, Стіжками. Коли фронт віддалився, повернулася влада. Багато мешканців міста мобілізовано до Червоної армії і слабонавчених кинуто в бій, де вони масово гинули. Чимало молоді втікло в гори, вступило до УПА.

Червоні війська проводили облави на «бандитів» (операція «Червона мітла»), боївки УПА відповідали відплатними акціями. Посилювалися репресії за «бандпосібництво». З Косова вивезено бл. 200 чол., ув'язнено понад 120 чол., багато загинуло в боях з енкаведистами. Трупи вбитих повстанців виставлялися на показ перед будинком НКВД. На розі Пістинської (теп. О. Кобилянської) вулиці полонених повстанців вішали прилюдно. Населення жило в тяжких матеріальних умовах.

У 1947 р. знову був голод. На картки видавали мізерні пайки хліба, дуже рідко — інших продуктів. Більшість косів'ян жила в постійному страху перед ув'язненням чи вивезенням. У перші повоєнні роки в місті зруйновано дуже багато будинків: міська влада продавала їх за безцінь на дрова насамперед наближеним до неї особам. Найкращі будинки й квартири зайняли прибулі «совіти» та їх помічники з місцевого населення, переважно переселенці з гірських сіл, які тікали від боївок УПА. Городи, сади відбирали у корінних косів'ян і віддавали насамперед партійно-радянським активістам, присланим зі східних областей, а також передавали приміським колгоспам.


Назва: Re: Косів у воєнні часи
Відправлено: KosivArt від 17:19, 10 Квітня 2012
На початку німецько-радянської війни Косів 1 липня 1941 р. тимчасово зайняли союзницькі з Німеччиною угорські війська, які грабували крамниці, вілії, пансіони, оселі, звідки забирали посуд, постіль, білизну, столи, крісла, шалюнки, вікна, двері і все це вивозили в Угорщину, однак у творенні української адміністрації не перешкоджали. Німці, перебравши у серпні владу від мадярів, учинили серію терористичних акцій: у перші ж дні арештували і розстріляли діячів ОУН, які при мадярах масово вийшли з підпілля; 16–17 жовтня на Міській горі влаштували поголовний розстріл жидів і зруйнували багато жидівських будинків; сотні людей вивезли на роботу до Німеччини; організували штучний голод. Для захисту населення від сваволі німецької влади у червні 1943 р. провід ОУН створив у карпатських лісах Українську Народню Самооборону (УНС), яку від 27 січня 1944 р. включено до УПА. 31 березня 1944 р. Косів зайняли більшовики, а за Косовом у горах окопалися мадяри; таким чином, Косів опинився аж до літа на лінії фронту, в результаті чого зазнав чималих руйнувань. Після невдачі тривалих визвольних змагань УПА тут удруге запанував більшовицький режим, який розправлявся з підкореним народом, організовуючи розстріли та депортації “ненадійних елементів”.

У повоєнний період радянська влада пригальмувала розвиток літникарства й курортництва, натомість надала пріоритет народнім художнім промислам; були утворені різьбарська артіль «Гуцульщина» та килимарські фабрики ім. Тараса Шевченка та ім. Івана Франка, на базі яких у 1968 р. створено виробничо-художнє об’єднання «Гуцульщина»; також було створено художньо-виробничі майстерні спілки художників.


© 2007—2024 KosivArt | Працює на SMF